Уроки державної мови Уроки державної мови Уроки державної мови
 
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

Питання про питання

Наша мова в радянські часи стала втрачати свою природну якісність через засилля в ній багатьох загальних фраз, універсальних слів, штампованих висловів. Про речі, які треба підтвердити ділом, казали, що вони в центрі уваги, будівельники не споруджували щось, а стояли на трудовій вахті, постійно говорили про певні успіхи, а боролися за високі показники, за виконання плану, за знання; навіть споконвічно мирну хліборобську працю перетворили на суцільну битву — за врожай, за велике молоко, за зростання поголів’я худоби тощо.

Одним з найуніверсальніших стало слово питання (і значеннєво близьке до нього справа). Зловживають ним, виступаючи на зборах, нарадах, пишучи всілякі ділові папери; численні сполучення з цим словом оканцелярюють мовлення, роблять його штампованим, “дерев’яним”. Як зазначається в навчальному посібнику “Антисуржик”, питання в нас ставлять, зачіпають, порушують, торкаються, розглядають, обговорюють, вирішують; воно важливе, першочергове, складне, злободенне, гостре, заслухане, передане, болюче... На питанні зупиняються, недостатньо реагують на питання, справляються з питанням. До ще більшого оканцелярення мови призводить те, що віддієслівний за своїм походженням іменник питання вживається поряд з іншими такими ж само. Наприклад, вирішення питання фінансування, питання забезпечення розв’язання проблеми.

А часто без лексеми питання можна легко обійтися (і це аж ніяк не вплине на значення повідомлення), поставивши інші слова: замість речення “Доповідач торкнувся питань розвитку демократії” вжити “Доповідач говорив про розвиток...”; “Хотів би зупинитись на питанні, яке мене найбільше хвилює” — “Хотів би сказати про те, що...”; “Не все вирішено в питанні збереження кормів” — “Не все зроблено, щоб зберегти корми”. І так далі.

Соціальна шкідливість штампів у тому, що народ звикає до них. Тиражовані, повторювані, вони стають елементами суспільної свідомості й за низького рівня критичного мислення, загальної байдужості до культури власного мовлення породжують нові стереотипи. А це виразні ознаки сірості, безликості, бездуховності.

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

 
НАЗАД | ЗМІСТ | ВПЕРЕД

© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua