Уроки державної мови Уроки державної мови Уроки державної мови
 
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

Що губимо, а що втрачаємо?

Багато хто не відчуває помилки, вживаючи вислови губити природу, губити час, губити розум, губити пам’ять, губити інтелектуальні сили і под. Проте дієслова губити, загубити не є відповідниками до всіх значень російських терять, потерять. Ці лексеми маємо використовувати тоді, коли вони означають “втрачати (втратити) конкретний предмет, річ через недбалість, неуважність, неохайність”. Загубити зошит, гаманець з грішми. “Котрий тут у нас школяр губить олівці?” (Іван Франко), “Працював Арапников погано. Був дуже неуважний. Губив матеріали досліджень” (Микола Трублаїні).

Губити застосовують також, щоб передати повільне падіння чогось: “І тільки лози Губили сльози, За всіх одні ридали” (Олександр Олесь). Або виразити ще такий нюанс значення, як “розчинятися (в гулі, шумі, натовпі й т. ін.”: “Хмар було так багато, і вони здавалися такими м’якими, що навіть гудіння мотора (літака) губило серед них свої металево дзвінкі нотки” (Юрій Бедзик).

Якщо йдеться про абстрактні поняття, то мова закріпила за російським дієсловом терять інші українські відповідники: терять головурозгублюватися; терять сознание — непритомніти, зомлівати.

Втрачати здебільшого вживається в тих випадках, коли мовиться знову-таки про втрату або шкоду абстрактного характеру. Втрачати ілюзії, надії, спокій, розум, пам’ять, совість, сором тощо. Чи навіть про шкоду матеріальну: “Без води верблюд може прожити десять діб, втрачаючи за цей час майже третину ваги” (з журналу).

Тим-то й наведені на початку цього розділу вислови слід було написати так: знищувати природу, марнувати (гаяти) час, втрачати розум, втрачати пам’ять, втрачати інтелектуальні сили.

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

 
НАЗАД | ЗМІСТ | ВПЕРЕД

© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua