![]() |
![]() |
![]() |
Данський — від назви ДаніяТелефонує до редакції читач і каже: “Ось я прочитав у “Хрещатику” за 20 лютого статтю “Тільки реформи виведуть “Київводоканал” на чисту воду”. У ній двічі вжито слово данський. А що воно означає?” Цікаве запитання. І найкраще на нього відповість відомий мовознавець, доктор філологічних наук Олександр Пономарів. Він — автор книжки “Культура слова” (вийшла у київському видавництві “Либідь”, 1999 р.), в якій ідеться про це. “Є в нашій мові,— читаємо,— усталена недоречність у галузі ономастики: замість закономірного етноніма данці, що виводиться (як і в більшості слов’янських мов) безпосередньо від назви Данія (порівняйте норвежці, норвежець, норвежка, норвезький від Норвегія), в роки прискореного наближення української мови до російської запанувала неприродна форма датчани (датчанин, датчанка, датський), запозичена з російської мови, де її походження не цілком з’ясоване. Вигнані колись з усіх сфер життя слова данець, данка, данський поволі повертаються на сторінки лінгвістичних праць. Їх уже зафіксував “Орфографічний словник української мови” (К., 1975, с. 164—165). Варто повернути ці слова й на сторінки газет і журналів, у радіо- й телепередачі, в художні та наукові твори”. Що й робить “Хрещатик”. Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик” |
НАЗАД | ЗМІСТ | ВПЕРЕД | ||
© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua | ||
|