Уроки державної мови Уроки державної мови Уроки державної мови
 
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

Недоречне ”в якості”

“Дякую редакції за “Уроки...” Скажіть мені, хіба можна в українській мові вживати вислів у якості, слово любий з наголосом на другому складі, виключення в значенні виняток, блюдо замість страва, запозичувати замість позичати (гроші), не відмінювати чоловічі прізвища, що закінчуються на -о, прийменник згідно сполучати з давальним чи родовим відмінком? А саме таке спостерігаю в наших засобах масової інформації. Лілія Діхтяр, Київ, вул. Білоруська, 15-б, кв. 45”.

Мовної неохайності й невправності, шановна Ліліє Іванівно, в практиці деяких ЗМІ, справді, ще багато. На цьому неодноразово наголошувалося в “Уроках...” Мабуть, є потреба докладніше поговорити і про слова та вислови, які Ви назвали в своєму листі.

В якості. Відомо, що російському качество тотожне українське якість. Та це аж ніяк не означає, що й фразеологізм в качестве кого-то можна відтворювати в якості когось. Словосполучення типу в качестве депутата (руководителя, воспитателя, инженера, друга) в нашій мові мають відповідники: як депутат (керівник, вихователь, інженер, друг). А газети, радіо й телебачення нерідко вдаються до “суржикових” витворів: у якості голови, в якості слухачів, у якості гостей тощо. Чув якось фразу: “Віктор Ющенко в якості глави уряду звітував на Верховній Раді”. А чому не сказати грамотно: як глава уряду? Якщо треба надати текстові канцелярського відтінку, то можна ще вживати в ролі, у функції.

Любий (наголос на другому складі). Це слово-покруч також прийшло у рекламу та в ЗМІ із суржику. Під впливом російського любой багато хто каже і пише: любий з нас, любі організації, на любий смак тощо. Такі вислови ненормативні.

Любий (наголос на першому складі) в українській мові означає “коханий, милий, приємний”. Саме його використовували наші класики й народна творчість. “Ні, любий, я тобі не дорікаю” (Леся Українка). А замість любий (наголос на другому складі) вони завжди вживали будь-який, будь-хто, перший-ліпший, кожний, усякий і под.

Виняток, виключення. Виняток — відхилення від правила, від чогось узвичаєного. У словосполученнях без винятку — не виключаючи нікого, нічого; за винятком — крім когось, чогось. Неправильно без виключення, за виключенням.

Виключення — усунення, унеможливлення, припинення дії. Від нього походить виключний — такий, що поширюється тільки на один об’єкт. Правильними висловами треба вважати такі: виключення зі списку (з інституту, з школи, з організації), виключне право. Але винятковий випадок, виняткова мужність, виняткові умови, а не виключний випадок і т. ін.

Блюдо — це широка посудина: піднос, таріль. Кажуть: як на блюді, тобто як на долоні. “Увійшла Параска, несучи на блюді печену качку” (Панас Мирний). А продукти, приготовані для споживання, називаються стравами. Тому слід казати перші (другі, треті) страви, а не блюда. “У комбінатівській їдальні завжди смачні страви” (з газети).

Позичати — 1. Брати щось, когось для тимчасового користування в кого-небудь. 2. Давати комусь у борг. “Я йому позичав осі” (Ганна Барвінок).

Запозичати, запозичувати — переймаючи щось, засвоювати, робити своїм надбанням. “Добрі приклади варто запозичати” (Вадим Собко). Замінювати дієслова позичати і запозичати одне одним не можна: в них, як бачимо, різні значення.

Українські чоловічі прізвища, що закінчуються на -о, обов’язково відмінюються. Грубі помилки: бульвар Тараса Шевченко, дипломна робота Петра Кузьменко. У таких випадках прізвища слід відмінювати за зразком іменників на -о (Дніпро, батько, дядько). Отже, бульвар Тараса Шевченка, дипломна робота Петра Кузьменка.

Згідно вживається з іменником в орудному відмінку та прийменником з: згідно з домовленістю, згідно з інструкцією, згідно з опитуванням. Буває, що це слово помилково сполучають з давальним або родовим відмінком іменників: згідно повір’ю, згідно планів. Не бажані конструкції типу відповідно з планами і згідно до планів. Не відповідає сучасній літературній нормі також форма іменників з прийменником у відповідності з (калька з російської мови в соответствии с)

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

 
НАЗАД | ЗМІСТ | ВПЕРЕД

© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua

Я уже знаю, что смогу тут http://ooo-avtotrak.ru/toplivnye-cisterny-benzovozy бензовоз купить. . поддержка интернет магазина