Уроки державної мови Уроки державної мови Уроки державної мови
 
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

Складні випадки перекладу

У просторовому значенні українські прийменники з-за (із-за) та з-поза збігаються з російським из-за. Из-за границы, из-за облаковз-за кордону, із-за хмар. Але російський прийменник передає також відношення причини й мети, які безпідставно переносяться в нашу мову. Звороти из-за вас, из-за неосторожности часом перекладають з-за вас, із-за необережності. А це неправильно. Основний прийменник, який відтворює причиновий зв’язок,— через: через вас, через необережність. Відношення мети передається словами заради, задля.

У ряді випадків російському слову відповідає українське зовсім іншого кореня. Якщо той, хто не обізнаний з цією особливістю, перекладає, скажімо, дієслово относиться, то може припускатися ось таких похибок: “Сергій віднісся (треба поставився) до зауваження болісно”, “Микола відноситься (треба належить) до категорії людей ініціативних”.

Візьмімо слово круг в обох мовах: вычислить площадь круга — обчислити площу круга; бросил на воду спасательный круг — кинув на воду рятувальний круг. Але: правящие кругиправлячі кола; круг служебных обязанностей — коло службових обов’язків; в кругу друзей — у колі (в оточенні) друзів. Неуважність до значення слів круг і коло призвела, наприклад, до помилки при перекладі з російської опису пам’ятних монет (карбованців ювілейних): монета “має форму кола діаметром 31 мм”. Правильно: круга, адже коло — це лише контур, а йдеться про діаметр площі монети.

Слова спільної основи не можна довільно переносити з мови в мову, бо хоч звучанням вони близькі, та значенням бувають не тотожні. Приміром, гарбуз арбуз, мешкати мешкать, орати орать. Їх називають міжмовними омонімами. Українське неділя вживається як назва сьомого дня в тижні — дня відпочинку. У російській неделя означає “тиждень”, а воскресенье — “вихідний день”. Отже, вислів болеть целую неделю слід перекладати хворіти весь тиждень.

Гарбуз відповідає російському тыква, а арбуз — то українське кавун. Боягуз — по-російськи трус, а наше трус — це обыск. Українське другий годиться вживати у значенні порядкового числівника (щось має бути перше). А російське слово другой звичайно перекладаємо інший. Дієслово мешкати своїм змістом споріднене з нашим помешкання, а не з російським мешкать, тобто баритися, гаятися.

В клетку (тетрадь) — у клітинку, в клетку (ткань) — картата, войти в сделку — укласти угоду, вступить в сделку — вступити в змову, изысканная одежда — вишуканий одяг, изысканный вкус — витончений смак, косвенные результаты — побічні результати, косвенная причина — непряма причина, ложная мысль — неправильна (помилкова, хибна) думка, ложное учение — псевдовчення, мешать (кашу) — мішати, мешать (прохожим) — заважати, на ночь глядя — проти ночі, неотложная помощь — невідкладна допомога, неотложное дело — нагальна справа, письменное разрешение — письмовий дозвіл, письменные источники — писемні джерела, угловая комната — наріжна кімната.

Непритязательный — невибагливий, невимогливий; неприятие — спротив; неприятие идеи — спротив до ідеї; неудобь — непридатна земля; неуживчивый характер у кого — незлагідний хто; неурядицы — розбрат, чвари; нечленораздельная речь — нерозбірлива мова; ничего себе кто — нівроку (нічогенько собі, нічого собі) хто; оказывать знаки внимания — виявляти увагу; оказывать сопротивление — чинити опір; околпачивать — ошукувати, обдурювати; осквернять память — паплюжити пам’ять; оставить в покое кого, что — давати спокій кому, чому; повредить механизм — зіпсувати (пошкодити) механізм; повредить палец — ушкодити палець; попасть на обед к кому — нагодитися на обід до кого; порядочный заработок — чималий (неабиякий, пристойний) заробіток; пресекать — класти край, припиняти; претить кому — бути неприйнятним для кого; причинить зло — заподіяти (учинити) зло, завдати лиха; причинить убытки — завдати збитків (втрат); приличная сумма — пристойна (чимала, неабияка) сума; приличные результаты — (цілком) задовільні результати; приличный (порядочный) — порядний.

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

 
НАЗАД | ЗМІСТ | ВПЕРЕД

© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua

Бюро перекладу державної мови byuro.org/pereklad