Уроки державної мови Уроки державної мови Уроки державної мови
 
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

Забити чи зняти тривогу?

“Сталася пожежа, і люди забили тривогу”, “Забили в селі сполох”,— сповіщають засоби масової інформації. Та авторам цих повідомлень варто було б підшукати інші дієслова замість багатозначного забити. Ми звикли чути його в розумінні “вганяти, заглиблювати в щось якийсь предмет” (“Кілочки в землю забили, На знак, де військові стоять” — Іван Котляревський), “закривати наглухо вікна, отвір, прохід тощо” (“Чіпчину хату опечатали, забили” — Панас Мирний), “захарастити, забуртувати” (“Забило вулиці врівень з тинами, тільки паколи в снігу стирчать” — Андрій Головко), “позбавляти життя” (“Вдарив Іван мечем, забив хижого яструба, а сам пішов далі” — Анатолій Шиян). Чуємо це дієслово в переносному значенні в інших висловах: забивати баки, забивати памороки. Коли йдеться про тривогу, сполох, лемент, галас, гвалт, гамір і т. ін., тоді більше до речі будуть дієслова бити (“В хаті виразно було чути, як довго й густо били на сполох” — Григорій Епік), зчиняти (“Гукав і зчиняв гвалт одним-один чоловік...” — Юрій Смолич), здіймати (“Публіка здіймає нетерплячий гомін” — Леся Українка), знімати (“Кілька разів вистрілив (Ничипір) у повітря, щоб зняти тривогу” — Микола Руденко).

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

 
НАЗАД | ЗМІСТ | ВПЕРЕД

© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua

Все о строительстве бань из бруса на сайте bany812.ru . Туристическое снаряжение в интернет-магазине Клёвое Место