Пошук  
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

“Чи є семантична відмінність між іменниками комплімент і комплемент?”

“Як правильно сказати: ємкість чи місткість?”

Хоча вони схожі написанням та вимовою, але передають різний зміст.

Комплімент — приємні, люб’язні слова, похвала, лестощі.

Комплемент — білкова речовина сироватки крові людини й тварини типу ферментів.

* * *

“Що означає прикметник тривкий, а що — тривний?”

Тривкий — якого важко зіпсувати, зруйнувати, зламати, розбити, порвати; міцний, стійкий, витривалий. Тривке дерево, тривка опора, тривке щастя.

Тривний — який добре вгамовує голод; поживний, ситний. Тривна страва.

* * *

“Як розрізняти слова підрядник та підрядчик?”

За їхнім значенням.

Підрядник — підрядковий, дослівний переклад.

Підрядчик — особа чи установа, що виконує якусь роботу за підрядом.

* * *

“Чи тотожні лексеми завершення і завершеність?”

Ні, оскільки виражають неоднакові поняття.

Завершення — здійснення, доведення чогось до остаточного кінця; закінчення. Завершення будівництва, завершення мисливського сезону.

Завершеність — досконалість, найвищий рівень у викінченні чогось. Поема відзначається високою художньою завершеністю.

* * *

“Які значення передають близькозвучні слова заборонений і заборонний?

Заборонений — дієприкметник від заборонити. Заборонена література. Заборонний — той, що стосується заборони, забороняє. Заборонний дорожній знак.

* * *

“Коли вживати зрештою, а коли — з рештою?”

Зрештою, прислівник. Після всього; нарешті, врешті-решт. Виступає в значенні сполучника проте, а також вставного слова. “Зрештою Андрій не витерпів” (Степан Васильченко); “Дарина з другої світлиці прислухається, як пересварюються брати, й сумно радіє, що зрештою поміж ними не буде щоденної ворожнечі” (Михайло Стельмах); “ — Ну гаразд. Тобі, зрештою, видніш” (Андрій Головко).

З рештою, іменник з прийменником. “Врізався він з рештою своїх незамайківців у середину поляків” (Олександр Довженко); “З рештою членів бригади Герасим Петрович обходився так само просто, по-товариському” (Олекса Гуреїв).

* * *

“Чи споріднені прикметники вакханальний і вакхічний?”

Вони збігаються у значенні “пов’язаний з вакханалією, святом на честь Вакха (Діоніса) — бога родючості, виноградарства та виноробства”; переносно “розгульний, безтямно веселий”. Вакханальні (вакхічні) ігри. Тільки вакхічний уживається в значенні “який стосується Вакха”. Вакхічна пісня.

* * *

“Чи є варіантами форми бюлетеня і бюлетня (родовий відмінок однини від іменника ІІ відміни бюлетень)?”

Іменники іншомовного походження з голосними е та о в кінцевому закритому складі не втрачають їх у непрямих відмінках (зокрема, й у родовому однини). У цьому відмінку бюлетень має форму бюлетеня. Форма бюлетня за нормативну в літературній мові вважатися не може. Так само брелок — брелока (а не брелка).

* * *

“Яка форма дієслова в інфінітиві є літературною — тягнути чи тягти?”

У сучасній українській мові обидві вони вважаються нормативними і виступають паралельно. Особові форми цього дієслова для інфінітива — з суфіксом -ну й без нього: тягну, тягнеш, тягнемо тощо.

* * *

“Весна дощова чи дощовита?”

Дехто з мовців чітко не розрізняє функцій прикметників дощовий і дощовитий. Дощовий є відносним прикметником до іменника дощ, російський відповідник його — дождевой. Наприклад: “Між двома шпичастими горами було видно провалля, промите дощовою водою” (Іван Нечуй-Левицький). Дощовитий (російський відповідник дождливый) означає “багатий на дощі”: “Літо цього року було дощовите” (Михайло Стельмах).

Закономірні словосполучення: дощові краплини, дощові хмари, дощові потоки, але дощовитий день, дощовитий рік, дощовита погода. Отже, й дощовита весна.

* * *

“Чим відрізняються один від одного іменники дотеп і дотепність?”

Дотеп — 1. Кмітливий, влучний вислів із сатиричним або гумористичним відтінком. “Був веселий, і його дотепи полегшували настрій усім” (Натан Рибак). 2. Здатність оформляти думку у вигляді гострих чи смішних фраз. “Анна: — Справді, він не без дотепу, твій дон Жуан!” (Леся Українка).

Дотепність — 1. Витонченість думки. “Не бувши балакучим дуже, він для Орисі, щоб розважити дівчину, ставав зовсім іншою людиною; де та й дотепність та гумор бралися в нього” (Андрій Головко). 2. Виразність і точність у передаванні суті чогось. “Це була думка, геніальна своєю простотою й дотепністю” (Володимир Владко).

* * *

“Які бувають неозначено-кількісні числівники?”

До них належать: багато (небагато), мало (немало), чимало, кілька, декілька, кількадесять, кількадесятеро, кільканадцять, кільканадцятеро, стонадцять. Вони не виражають натурального ряду чисел і не створюють цілісної системи кількісних понять. Лексична семантика неозначеної кількості притаманна також займенниковим числівникам, до складу яких входять скільки, ніскільки, стільки, стільки-то, скільки-небудь, скількись. Неозначені та займенникові числівники сполучаються з іменниками, що позначають необчислювальні предмети й абстрактні поняття, наприклад: багато галасу, чимало роботи, мало добра, немало клопоту, стільки турбот, скільки-небудь терпіння. Поєднуючись з дієсловами, розглядувані лексеми набувають прислівникових функцій: багато працювати, чимало думати, мало відпочивати, небагато втратити.

Для називання неозначених кількостей вживаються слова безліч, тьма, сила, хмара, море, океан, маса тощо, використовувані в переносному значенні з супровідними експресивно-оцінними відтінками. Безліч квітів, тьма-тьмуща народу, море люду, сила-силенна відвідувачів, маса грошей.

НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

META - украинская поисковая система Украинский портАл Старт Украина

Tata-2004
Переклад з державної мови - www.byuro.org ...