Уроки державної мови Уроки державної мови Уроки державної мови
 
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

Професора чи професори?

Користуймося активними конструкціями

В одному з недавніх "Уроків..." ("Хрещатик" за 5 квітня) ми розповідали про невідмінювані дієслівні форми на -но, -то, які вживають у всіх стилях сучасного мовлення - від офіційно-ділових документів до уснорозмовних та фольклорних текстів. Завдання виконано, домовленостей досягнуто, врожай зібрано. Такі форми характерні для речень, де наголошуємо на результатах певних дій. Самих же дійових осіб при цьому не згадуємо. А коли є потреба вказати їх, то слід віддавати перевагу активним синтаксичним побудовам.

На жаль, наші ЗМІ досить часто порушують цю вимогу: "Верховною Радою прийнято нові закони", "Директором головна увага приділена добору кадрів", "Роман був написаний автором ще у війну", "Нашим колективом дотримане слово".

Це так звані пасивні конструкції, здебільшого штучні, незграбні, в яких мовлення втрачає природну еластичність. Тут суб'єкт (виконавець дії) замість бути підметом стає додатком. Тому краще сказати чи написати: "Верховна Рада прийняла нові закони", "Директор головну увагу приділив доборові кадрів", "Автор написав роман ще у війну", "Наш колектив дотримав слова".

***

Навіть від людей з вищою освітою можна почути: професора пішли, вчителя засідають, офіцера виїжджають на полігон. Наголос, звичайно, ставлять на закінченні. Це не по-українському. У називному множини іменники чоловічого роду другої відміни, що позначають осіб, мають закінчення -и (для твердої групи): професори, офіцери та -і (для м'якої та мішаної груп): вчителі, секретарі.

Не завжди правильно використовують іменники чоловічого роду у сполученні з числівниками. За правилом, у поєднанні з два (три, чотири) вони також виступають у формі називного відмінка множини. Два (три, чотири) будинки, заводи (столи, стільці, студенти, школярі та ін.). Тим часом ми натрапляємо на такі фрази: "До гурту молоді підійшли два міліціонера (треба міліціонери)", "У центрі міста виросли три багатоповерхові будинка (треба будинки)", "Чотири студента (треба студенти) вже написали дипломні роботи". Закінчення -а вживається лише в іменниках, що мають суфікс -ин (який випадає в множині): киянин - кияни - чотири киянина (частіше четверо киян).

Потребує пояснень використання з числівниками слова чоловік. Коли ми кажемо два (три, чотири) чоловіки, то маємо на увазі тільки представників сильної статі. А якщо йдеться про якусь кількість людей незалежно від статі, тоді буде закінчення -а: "На виробничу практику вирушило 103 чоловіка" (тобто люди обох статей). Цю особливість пояснюємо тим, що спочатку іменник чоловік мав у нас таке саме значення, як і в інших слов'ян,- являв собою однину до слова люди. Потім лексема чоловік семантично звузилася і стала позначати лише половину людства, а в своєму первісному розумінні вона була замінена словом людина. Є й ще варіанти: 103 особи, 103 (сто троє) людей.

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

 
НАЗАД | ЗМІСТ | ВПЕРЕД

© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua