Уроки державної мови Уроки державної мови Уроки державної мови
 
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

Двох великих різниць не буває

В усному мовленні, а часом і в пресі трапляються вислови типу “Училище чи ліцей — це дві великі різниці”. Іменник різниця, як відомо, передає несхожість у чомусь. Для нього характерні прикметники-означення великий, глибокий, займенник жодний (жоден). Наприклад: “Між варіантами задачі, запропонованої учням на уроці, немає великої різниці”. Проте цей іменник з кількісними числівниками не поєднується. Таким чином, у першій фразі годилося б також написати велика різниця, а не дві великі різниці (це тільки в Одесі полюбляють так казати).

“А ти збираєшся у відпуск?” — чую від знайомих. Запитання ставиться неграмотно. У нашій мові є слово відпустка — звільнення від роботи, навчання для відпочинку (чергова профспілкова відпустка). А відпуск — технічний термін. Тому й замінювати ці іменники один одним не можна.

Російській вилке в значенні “знаряддя для їди” відповідає українська виделка (срібна виделка, їсти виделкою). Маємо ми і вилку, але цим словом називаємо деталь механізму; сукупність двох прицілів; положення в шаховій грі (вилка штепселя, брати у вилку, створити вилку).

Слова талан і талант не всі розрізняють і ставлять їх не на своєму місці. Тож запам’ятаймо: талан — то доля, щастя, успіх, удача. Від цього іменника походить і дієслово таланить. А талант — видатні природні здібності, що виявляються в тій чи тій галузі науки, мистецтва, в інших видах людської діяльності (справжній талант, молоді таланти). Якщо в когось немає таланту, то кажуть: людина неталановита, а не безталанна. Адже безталанний — нещасний, знедолений. “А ти, моя Україно, безталанна вдово” (Тарас Шевченко). До речі, прикметник здібний, що теж вказує на обдарованість особи, нерідко сплутують з прикметником здатний (спроможний на щось, зугарний). Помилка зумовлена тим, що в російській мові обидва значення передаються одним словом — способный.

Слова висхідний і вихідний здаються подібними лише на перший погляд. Висхідний — це той, що підіймається вгору, розвивається до вищого рівня (висхідна інстанція, висхідна зірка). А вихідний — початковий, від якого ведеться облік (вихідний номер, вихідна точка).

Близькі значенням, але не схожі семантично й іменники уклін та уклон. Уклін — знак пошани, вдячності, передане письмове вітання у листі (віддати уклін, передати уклін). Уклон — частина залізничної колії, яка лежить під кутом до горизонту; у гірничій справі — похила підземна виробка; у геодезії — перелом профілю земної поверхні у напрямку вниз. Тим-то й користуватися ними в мовленні треба відповідно.

“П’ять плюс п’ять рівняється десяти” — кажуть і пишуть, забуваючи, що дієслово рівнятися має не те значення, яке йому в цій фразі надають. Рівнятися — триматися одної лінії в ряді, шерензі (“Рівнятися на правофлангового!” — військова команда), а дорівнювати — бути рівнозначним (“Дія дорівнює протидії” — фізичне явище). Тож і в помилковій фразі варто було поставити дорівнює.

Деякі значеннєві відмінності мають слова одягати і надівати. Одягати можна сорочку, штани, спідницю, костюм, пальто. Також забезпечувати одягом кого-небудь чи покривати поверхню чогось (“Туман одягає дерева”). А надівати — закріплювати щось на комусь, чомусь. Шапку, сережки, окуляри надівають, а не одягають. Це слід враховувати в мовному вжитку.

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

 
НАЗАД | ЗМІСТ | ВПЕРЕД

© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua