Уроки державної мови Уроки державної мови Уроки державної мови
 
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

Вимагати — потребувати

Перше з цих слів означає “категорично ставити перед кимось якусь вимогу”. Наприклад: “Понад сто козаків з куреня отамана Лубенка, озброєні, вимагають звільнити сотника Горобця” (Олександр Корнійчук). Застосовується воно і переносно, персоніфікуючи речі, явища, поняття. Тоді може керувати інфінітивом, віддієслівним іменником (вимагають — чого? — звільнити, звільнення) або вживається зі сполучником щоб та дієсловом в особовій чи безособовій формі (щоб звільнив, щоб звільнили, щоб було звільнено).

Вимагати — це і змушувати робити саме так; зумовлювати щось; очікувати вияву якихось якостей (від кого? чого?). “Шкода й віддати такого скакуна, але що ж робити, коли того вимагають обставини...” (Олесь Донченко).

Потребувати — відчувати нестачу чогось, необхідність у кому-, чому-небудь, певних умов для розвитку, здійснення тощо. Потребувати вивчення, потребувати зусиль, потребувати коштів, потребувати спокою, потребувати втручання, потребувати уваги.

Замість цього дієслова іноді неправильно вживають вимагати. Така заміна спотворює зміст. Порівняймо: “Практикант не вимагав допомоги” і “Практикант не потребував допомоги”. У першій фразі наголошується, що практикант не звертався по допомогу, не наполягав на тому, аби її подали. У другій — зазначається: він не мав будь-якої потреби в допомозі. Як бачимо, думки різні.

Буває також, що в контексті замість дієслова в доконаному виді використовують слово потребувати (з наголосом на е), якого в українській мові не існує. У цьому разі треба вдаватися до лексеми зажадати. Знову порівняймо: “Затриманий вимагав адвоката” — недоконаний вид; “Затриманий зажадав адвоката” — доконаний вид.

Заживати — гоїтися

Дієсловом заживати часом послуговуються не з його значенням: “Фронтові батькові рани довго заживали” (з газети). Але українська класична література та народне мовлення надавали цьому слову іншого змісту: “Зажила вона собі слави доброї панночки” (Ганна Барвінок), “Йшов на село я не грошей зажити, А щоб і Богові й людям служити” (Яків Щоголів). Коли мовиться про рани та виразки, тоді треба ставити дієслова гоїтися, загоюватися: “В Натусі серце ще трохи нило, як ниє болячка, котра вже гоїться” (Іван Нечуй-Левицький), “Загоїться, поки весілля скоїться” (Матвій Номис).

Продовжений — подовжений

Збігаються в усіх значеннях. Тільки в розумінні “збільшений у часі проти звичайно регламентованого” використовується слово подовжений: група подовженого (а не продовженого) дня, подовжений кіносеанс і т. ін.

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

 
НАЗАД | ЗМІСТ | ВПЕРЕД

© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua

Наливной пол своими руками наливные полы.