Уроки державної мови Уроки державної мови Уроки державної мови
 
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

Прилад-приладдя

Як відомо, більшість іменників виступає в однині й множині: камінь-камені, корінь-корені, прилад-прилади, прут-прути. Але є в українській мові слова, лексичне значення яких таке ж саме, як і названих вище, хоча граматично вони становлять окремий вид іменників. Це збірні іменники, що не мають форм множини, бо форма однини в них виражає не один, а багато однорідних предметів, котрі не підлягають лічбі. Якщо одиничні іменники — чоловічого роду другої відміни твердої або м’якої групи (колос, прилад, ремінь), то збірні — середнього роду другої відміни м’якої групи з закінченням -я: волосся, колосся, коріння, пруття, реміння. Оскільки збірні іменники передають сукупність предметів, дехто гадає, що їх можна сполучати з прикметниками у формі множини: золоті колосся, міцні коріння, кучеряві волосся, шкільні й канцелярські приладдя. Ці вислови суперечать морфологічній нормі сучасної літературної мови. Правильно: кучеряве волосся, рясне колосся, міцне коріння, гнучке пруття, шкільне й канцелярське приладдя.

Деяким створеним за аналогічними моделями словам не притаманна категорія збірності, тому їх уживають і в однині, і в множині: учасник змагання і спортивні змагання, зі знанням справи і грунтовні знання, без жодного зусилля і докладати зусиль.

Судовий-судновий

У російській мові від іменника судно (плавзасіб) похідні — суда (множина), судовой. Ті, хто нашою володіє кепсько, впевнені, що так само й по-українському. І помиляються. Адже прикметник від судно—судновий. Судновий журнал, суднова команда (а не судовий журнал, судова команда).

Судовий — від суд. Судова справа, судові видатки. У ХІХ сторіччі це слово вживали також як іменник. “Чутка збила з пантелику судових і громаду” (Панас Мирний). Нині для називання працівника юстиції застосовують описову конструкцію — працівник суду або судовий працівник.

Тягнути-спричиняти

В офіційних документах та публікаціях на юридичні теми частенько впадають в око хибні фрази типу “Такі дії тягнуть (потягнуть) за собою прикрі наслідки”. Чому хибні? Бо побудовані на російський кшталт: потягнути — це повлечь (у розумінні “потащить”). А в нашому контексті доречні слова спричинити (що), призвести (до чого). Тож фраза має звучати: “Такі дії призведуть до прикрих наслідків” або “спричинять прикрі наслідки”.

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

 
НАЗАД | ЗМІСТ | ВПЕРЕД

© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua

низкие цены на стоматологию в Краснодаре только у нас.