Уроки державної мови Уроки державної мови Уроки державної мови
 
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

Половина, третина, чверть

Половина. Часто виступає в сполученні зі словами перша, друга. Перша, друга половина дня (тижня, місяця, року), матчу, зустрічі тощо. Нелогічно говорити про більшу чи меншу половину. Адже половина — це одна з двох рівних частин цілого. Нормативні вислови більша частина або більше половини. Зміст помилкових фраз типу “На зборах є більша половина мешканців будинку”, “Трактор виорав більшу половину поля” можна змінити. Наприклад, так: “На зборах є більше ніж (як) половина мешканців”, “Трактор виорав більше ніж (як) половину поля”. Невдалий також зворот остання половина. Треба: друга половина.

Кількісний іменник раз, поєднуючись з числівником та іменником половина, набуває форми рази (два з половиною рази). Якщо цей самий числівник виражений десятковим дробом, то раз має форму родового відмінка — три й п’ять десятих раза.

Третина. Одна з трьох рівних частин чогось. “Зараз біля дверей направо стояла велика піч із припічком, що займала собою майже третину хати” (Лесь Мартович).

Чверть. Одна з чотирьох частин. “Від самого свого початку “Дзвінок” на три чверті складався з українських творів” (Леся Українка), “Сметани чверть гладущика баба збирає, а кисляк такий, що хоч ножем ріж” (Михайло Стельмах).

Якщо дробове співвідношення 1/3 або 1/4 передається словами третина, чверть, то перед ними не слід ставити числівник одна (неправильно: одна третина, одна чверть). Стилістична традиція щодо використання лексеми третина без числівника одна підтримується ще й морфологічним складом слова. Адже до нього входить суфікс -ин, що надає значення одиничності, й тому відпадає потреба у вживанні одна. Мабуть, за аналогією до третини і слово чверть узвичаєно застосовувати без числівника одна.

Дах — стеля

Навряд чи хто сплутає ці різні реалії: стеля ж бо в хаті, приміщенні, вона висока або низька, гладенька чи не дуже, а дах, звичайно, — зовні. Це покрівля, верхня частина будівлі. Він буває залізний, з черепиці, з шиферу тощо. То — коли йдеться про пряме значення обох іменників. Але відомі ще й фразеологізми, переносно вживані слова. Скажімо, замість інформативної сухої фрази “Він має житло” чуємо емоційне “Він має дах над головою”. Або зміст думки “Жити в одному приміщенні, в одній хаті” передається також сталим зворотом “Жити під одним дахом”. Тобто дах, за довідником “Культура української мови”, замінює в багатьох емоційно-експресивних висловах поняття домівки, житла, взагалі будівлі, наприклад: “З-під цього даху понеслася дзвінка пісня”.

Проте в газетах натрапляємо й на таке: “Під стелю саме цього будинку зібрано факти про минуле й сьогодення міста”. Мовна традиція суперечить такому слововживанню. Бо ж іменник стеля має своє коло усталених висловів, свою характерну сполучуваність з прикметниками, дієсловами. Згадаймо у Тараса Шевченка: “(Найкращий парубок Микита)... Плечима стелю підпирає”. Або в Євгена Гуцала: “Донат Озерний — голова мало не до стелі, тонкий, худий, плескате підборіддя, вузькі плечі — сів коло нас і поклав перед собою неймовірно довгі руки”.

Для того, хто відчуває тонкощі українського вислову, глибше розкривається також словосполучення дивитися в стелю. Приміром: “Данько примовк, задумливо дивлячись кудись у стелю” (Олесь Гончар). Звичайно, йдеться не тільки про пряме називання ситуації, а й про передавання душевного стану людини, її зосередженість чи й байдужість. На жаль, усі ці відтінки не завжди передає словник. Тому в згаданій вище фразі з газетної інформації усталеним є інший варіант: “Під дахом саме цього будинку” (або “Саме під цим дахом”) зібрано факти про минуле й сьогодення міста”.

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

 
НАЗАД | ЗМІСТ | ВПЕРЕД

© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua