Уроки державної мови Уроки державної мови Уроки державної мови
 
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

Більшість — більша частина

Літературно правильні в цілому слова та вислови, якими послуговуємося, не завжди забезпечують нормативність нашого мовлення. Мало знати значення лексем, потрібно й уміло їх поєднувати. У синтаксичному сполучуванні слів є чимало труднощів, які часом призводять до помилок. Про це й мова далі. Наприклад, більшість поєднується з іменниками, що позначають людей, тварин (більшість пенсіонерів, більшість учнів, більшість коней), або організації, підприємства, установи та заклади, чиє функціонування пов’язане з діяльністю робітників, службовців тощо (більшість комбінатів, більшість фірм). Тут більшість можна замінити синонімічним словосполученням більша частина.

І в інших випадках зазвичай використовують саме цей зворот. Зокрема, більшість не вживається з іменниками, котрі позначають речовину в твердому, рідкому чи газоподібному стані (сода, бензин, аміак), а також конкретні предмети, якщо іменник стоїть в однині (не можна сказати більшість стола, треба: більша частина стола), або передають їхню сукупність (вугілля, каміння, коріння, листя тощо). Не узвичаєно сполучати слово більшість з іменниками-назвами одиничних предметів: більшість книжок, більшість яблук. Краще вживати: більша частина книжок, більша частина яблук. Чи правильно користуємося числівниками?

Кількісні числівники п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят в українській мові відмінюються тільки в другій своїй основі: п’ятдесяти, п’ятдесятьох, п’ятдесятьом, п’ятдесятьма. Такими вони входять і до складних слів: п’ятдесятитонний, шістдесятиріччя, сімдесятиквартирний, вісімдесятикілометровий (а не п’ятидесятитонний, шестидесятиріччя, семидесятиквартирний, восьмидесятикілометровий на кшталт російських форм). Порядкові числівники також утворюються додаванням прикметникового закінчення до другої основи без зміни першої: шістдесятий, сімдесятий...

У нашій мові порядковий числівник другий має значення російського второй. У слова ж другой український відповідник не другий, а інший.

Іноді припускаємося помилок, уживаючи числівники два, три, чотири як перший компонент складних слів. Потрібно казати і писати двотомний, трикімнатний, чотириповерховий, а не двохтомний, трьохкімнатний, чотирьохповерховий. Букву х не ставимо, бо далі йде приголосний. Але: двохтисячний, трьохмільйонний, чотирьохмільярдний, оскільки тут обидві основи числівникові. Іменники з числівниками

1. Слова один, одна, одно (одне) як простий числівник і як останній член складеного числівника вимагають сполучення з називним відмінком іменника: один урок, одна ручка, одне слово, сорок один фермер, шістдесят одна книжка, двадцять одно місто.

2. Два, дві (обидва, обидві), три і чотири (самостійно і в складених словах) поєднуються з називним відмінком множини: два трактори, дві машини, три пари, чотири іспити, сімдесят три дні, двадцять чотири місяці.

Запам’ятайте! Лише іменники середнього роду при цих числівниках мають закінчення — а (-я): два вікна, три серця. Іменники чоловічого і жіночого роду в називному можуть закінчуватися тільки на — и або — і. Неправильно: два місяця минуло, три дня скінчилося, тридцять чотири депутата виступило. Треба: два місяці минули, три дні скінчилися, тридцять чотири депутати виступили.

3. Усі інші числівники вимагають біля себе іменника в родовому відмінку множини: п’ять зошитів, дев’ятнадцять студентів, сто сторінок, тисяча вбитих і поранених.

4. Дробові числівники завжди слід уживати в родовому відмінку однини: 2,3 кілометра, 4,5 кілограма, 50,1 відсотка, півтора року. Груба помилка — півтора місяці, півтора дні, треба: півтора місяця, півтора дня.

5. Слово півтора (один з половиною) вимагає іменників чоловічого і середнього роду, а півтори — жіночого: півтора літра, півтора кілограма, півтора відра, півтори доби, півтори хвилини.

6. В усному мовленні вживаються ще дробові числівники півтретя, півчетверта, півп’ята тощо (півтретя — це два з половиною, півп’ята — чотири з половиною). Завжди при них стоїть родовий відмінок однини, а не називний множини: півтретя кілограма (а не півтретя кілограми).

Купити за...— купити на...

Словосполучення розрізняються значенням.

Купити за вказує на визначену суму. Купив костюм за триста гривень.

Купити на вказує на придбані предмети. Купив книжок на сто гривень. Суму можна й не називати. На зібрані гроші збираюся купити телевізор або холодильник.

Перевіряючи написане

Щоб перевірити, чи правильно написані дієприслівники, дієслово, від якого вони походять, слід поставити в третій особі множини: бачачи (бо бачать), плачучи (бо плачуть), сидячи (бо сидять), свистячи (бо свистять).

Дієприслівники від дієслів на — ся, — сь мають переважно закінчення — сь (бавлячись, змагаючись, сміючись, умиваючись), рідше — ся (кохаючися, утішаючися). Попереджати — застерігати

Як синоніми ці слова виступають у значенні “наперед повідомляти про щось небезпечне”. Попереджати сполучається із знахідним відмінком іменника та прийменником про: “Якщо ми все попалимо, вони зрозуміють, що тебе попередили про трус” (Зінаїда Тулуб).

При дієслові застерігати усталилася форма родового відмінка з прийменником від: “Хоче застерегти мене від чогось” (Євген Гуцало).

Цей і той

Вказівні займенники цей, ця, це і той, та, те виступають у такому ж самому значенні, як і в російській мові этот и тот. Отже, цей вказує на ближчий або добре відомий предмет, а той на предмет віддалений.

У головному реченні предмет, який потребує пояснення підрядним реченням, називаємо займенником той (та, те), а не цей (ця, це). Те, що ви зробили; той, кого мені рекомендували ”.

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

 
НАЗАД | ЗМІСТ | ВПЕРЕД

© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua

Дизельные китайские вилочные погрузчики можно купить по самой выгодной цене на рынке.