Уроки державної мови Уроки державної мови Уроки державної мови
 
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

Зміст — значення

Синоніми, яких об’єднує поняття “внутрішня основа, особливість, сутність чогось”. Найпоширенішим щодо цього є слово зміст. Зміст життя, зміст поведінки, зміст повідомлення, зміст статті. Як термін уживається словосполучення зміст і форма (в мистецтві). Терміном виступає також лексема значення. Граматичне значення. Іменник смисл для вираження суті чого-небудь тепер майже не застосовується і належить до розмовної форми. Отже, замість таких висловів, як смисл слова, смисл творчості, треба ставити значення слова, але зміст речення, зміст творчості.

Смисл використовують неправомірно і в значенні “розум”, “глузд”. Нормативні в цьому разі тільки звороти тверезий розум, здоровий глузд. А помилкові вислови у смислі того, в якому смислі, є смисл, немає смислу годиться замінювати сполученнями у розумінні того, в якому розумінні, щодо того, є рація (сенс), немає рації (сенсу).

Виняток — виключення

Виняток — відхилення від звичайного, від загального правила. “Винятки, очевидячки, минаємо” (Михайло Коцюбинський). Без винятку — не виключаючи нікого, нічого. За винятком — виключаючи кого-, що-небудь; крім когось, чогось. “Усі, за винятком Бойчука, здивовано дивилися на свого шкіпера” (Микола Трублаїні). У російського прикметника исключительный український відповідник винятковий — “який нечасто трапляється, особливий, надзвичайний”. Уживається зі словами випадок, талант, здібності, пам’ять, причина, точність, ситуація, мужність, умови тощо.

Прислівник винятково також слід застосовувати в значенні “надзвичайно, дуже; не так, як усі”. Винятково обдарована людина.

Іноді замість виняток помилково ставлять виключення — іменник, утворений від дієслова виключати. “Виключення з інституту засмутило не так недисциплінованого студента, як його батьків”. Виключення зі списку, з депутатської фракції, з товариства. Прикметник виключний передає зміст “такий, що поширюється лише на один предмет”. Виключне право. Треба вживати виняткові обставини, виняткова гостинність, виняткові заходи, а не виключні обставини і т. ін.

Те саме стосується і прислівника виключно. Він доречний у тому разі, коли виступає в значенні “тільки, лише”. Виключно для тебе. А ось, наприклад, у фразах “Обставина, що має виключно велику вагу”, “Виключно важливий факт” це слово доцільно замінити на винятково.

Чисельний — численний — багаточисельний

Прикметники чисельний і численний часто плутають, ставлячи їх не там, де слід. Приміром, кажуть: “Цього разу збори були чисельні”, а треба: численні.

Чисельний — той, що стосується числа; числовий. Чисельний аналіз, чисельна перевага, чисельна переконливість.

Численний (не багаточисленний) — 1. Який складається з великої кількості когось, чогось: численний загін, численна організація, численна аудиторія, численне товариство (невдало численна кількість книжок). 2. Наявний у великій кількості. Вживається зі словами: війська, гості, делегації, досліди, жертви, зразки, кадри, мешканці, підприємства, ухвали і под.

Інколи натрапляємо в наших газетах на дивний прикметник: “Демонстрація була багаточисельною”. Такого слова немає в українській мові. Правильно: “Демонстрація була численною”.

Максі...-міні...-міді...

Максі...— перша частина складних слів, що відповідає поняттю “дуже довгий”; пишеться через дефіс: максі-мода, максі-серія. Але як невідмінюваний прикметник вживається окремо. Сукня максі, пальто максі. Міні...— перша частина складних слів зі значенням “дуже короткий” (протилежне максі). Пишеться через дефіс: міні-мода, міні-рояль.

Міді...— перший компонент складних слів, що відповідає поняттю “середній у довжину”: міді-сукня. Можна також сказати сукня міні, сукня міді.

Кінець кінцем — врешті-решт

Сполучення, які вказують на те, що підсумовує, завершує, закінчує щось, висловлене раніше. “Зі злості навіть обізвав мене злочинцем, якого доля кінець кінцем приводить на місце скоєного злочину” (Андрій Гудима). Замінювати ці слова рідковживаними в кінці кінців, у кінцевому рахунку не рекомендується.

Ходити по кімнатах, а не по кімнатам

Під впливом російської мови в місцевому відмінку множини українських іменників часом ставлять закінчення -ам, -ям замість

-ах, -ях: рахує по пальцям, читає по складам, ходить по кімнатам, по нашим підрахункам. Такі вислови помилкові. Закінчення -ам буває тільки в давальному відмінку множини: “Дам лиха закаблукам...” (народна пісня). Потрібно зважати ще й на закони словотворення. Якщо конструкції “читати по складах”, “їздити по селах”, “мандрувати по горах і долинах” побудовані відповідно до норм української граматики (прийменник по виражає просторові відношення), то в інших випадках слід шукати варіанти: “рахувати на пальцях” (“рахувати по пальцях” має інший семантичний відтінок), “за нашими підрахунками” тощо.

Звуки “дж” і “дз”

Вимова інших звуків на місці злитих дж і дз — грубе порушення норм української мови. Звук дж є (і відповідно передається на письмі):

а) при словозміні (відмінюванні лексем): ходити — ходжу, сидіти — сиджу, водити — воджу, а не хожу, сижу, вожу;

б) при утворенні нових слів: садити — саджати, народити — народження;

в) як природний звук, витворений згідно з фонетичними законами української мови: бджола, джміль. Зверніть увагу на те, що в жодному з російських відповідників до наведених тут слів звука дж нема (хожу, сижу, рождение, пчела, шмель);

г) у словах іншомовного походження: джаз, Джамбул, джейран, джемпер, джокер, джунглі. Російська мова знає звук дж тільки в цій кількісно обмеженій групі лексем.

Дзвінкий звук дз також органічний у нашому мовленні: дзвінок, дзвонити, кукурудза, гудзик, дзюрчати, дзенькіт, дзеркало. У російських відповідниках переважно виступає з: звонок, кукуруза, зеркало...

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

 
НАЗАД | ЗМІСТ | ВПЕРЕД

© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua

Составы, грунты, эмали