Уроки державної мови Уроки державної мови Уроки державної мови
 
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

Читачі запитують — відповідаємо

“У яких іменниках зміна закінчення впливає на значення слова?

Ось ці лексеми в родовому відмінку: алмаза (коштовний камінь) — алмазу (мінерал), акта (документ) — акту (дія), Алжира (місто) — Алжиру (країна), апарата (прилад) — апарату (установа), бала (одиниця виміру) — балу (святковий вечір), блока (частина споруди, машини) — блоку (об'єднання), бора (свердло) — бору (хімічний елемент), борта (одяг) — борту (судно), булата (зброя) — булату (сталь), буряка (одиничне) — буряку (збірне), вала (деталь машини) — валу (насип), елемента (конкретне) — елементу (абстрактне), інструмента (одиничне) — інструменту (збірне), каменя (одиничне) — каменю (збірне), клина (предмет) — клину (просторове поняття), листа (одиничне) — листу (збірне), листопада (місяць) — листопаду (процес), папера (документ) — паперу (збірне), пояса (предмет) — поясу (просторове поняття), рахунка (документ) — рахунку (дія), соняшника (одиничне) — соняшнику (збірне), терміна (слово) — терміну (строк), стана (технічне) — стану (муз. та ін.), фактора (маклер) — фактору (чинник) і т. ін.

* * *

“Чому в одних випадках вислів тим часом пишуть окремо, а в інших разом?

Якщо це займенник з іменником, то, зрозуміло, вони не зливаються на письмі. “Доки діти готували домашні завдання, батько тим часом перевіряв їхні шкільні щоденники”.

Зате сполучник тимчасом — неподільне слово. Переважно виступає у поєднанні з прислівником як. “Вечір гумору не розпочинали, тимчасом як зал уже був переповнений”. Конструкцію можна замінити словами тоді як, але, проте, однак. Уживаючись зі сполучником а, посилює протиставлення. “Знаю, що мрія та могла б мене хтозна-куди завести, а тимчасом — не завела ж” (Павло Тичина).

* * *

“Чи є різниця в значенні слів відсоток і процент?”

Ні, немає. Вони передають той самий зміст. Процент з італійської через німецьку перейшов у східнослов'янські мови, а відсоток — калькований вислів з латинізованого терміна, що буквально означає “за сто”, “наріст від ста”, звідси й “від соток”. Обома лексемами активно послуговувались у Західній Україні в минулому сторіччі. За радянських часів відсоток вважали мало не “націоналістичним словом” і нещадно вилучали з текстів, а сьогодні майже не вживають процент, хоча це також крайність. Бо він нормальний синонім. І як термін вельми потрібний науково-технічній сфері.

* * *

“Пригадую, колись нас у школі вчили, що прізвища в множині пишуться з малої літери: стаханови, ангеліни, чкалови тощо. Тепер діє інше правило. Розкажіть, у чому його суть.

Насамперед у тому, що прізвища (імена) людей, уживані як загальні, але які не втратили свого індивідуального значення і сприймаються в позитивному плані, треба писати з великої літери. Наприклад, “Нові появляються вчені з різних галузей науки і техніки — нові Мічуріни й Ціолковські” (Павло Тичина), “Потрібні нам і Гоголі, і Щедріни” (Петро Сліпчук).

Якщо ж прізвища викликають негативні емоції, то подаються з малої літери: квіслінги, бен ладени, плюшкіни. Таке написання поширюється й на деякі колишні власні імена, що стали загальними назвами людей та предметів і не мають зневажливого забарвлення: ескулап, меценат, робінзон, браунінг (пістолет), дизель (двигун), максим (кулемет), рентген (апарат), галіфе (штани), макінтош, френч (одяг).

* * *

“Кажуть і пишуть Софійський собор, Софійський майдан, Софійська вулиця, але Софіївський заповідник. Чим це пояснити?”

Як наголошує мовознавець Євгенія Чак, різне морфологічне оформлення лексем пов'язане з тим, що софійський — прикметник від ім'я Софія, а софіївський — від іменника Софіївка.

* * *

“Чи правильні вислови “Ви пішов”, “Ви сказала”, “Ви засміявся”, “Ви зустріла” тощо?”

Якщо підмет виражений займенником, а присудок дієсловом, то вони неодмінно мають узгоджуватися в числі. Причому присудок завжди ставиться в множині, незалежно від того, чи такий займенник означає кілька осіб, чи одну. Отже, “Ви пішли”, “Ви сказали”, а не “Ви пішов”, “Ви сказала”.

* * *

“Як твориться інфінітив?”

Неозначена форма дієслова (інфінітив) твориться за допомогою суфікса -ти і вживається в усіх жанрах і стилях сучасної української літературної мови (писати, читати, стрибати, переживати). Скорочений варіант суфікса -ть використовується поряд з повним варіантом -ти лише в усному мовленні, а також у поетичних творах для збереження ритму.

* * *

“Яка відмінність між словами половинний і половинчастий?”

Значеннєва. Адже половинний — це той, що дорівнює половині чогось, становить половину. Половинна цегла, половинний заробіток, половинна доза. А половинчастий — який складається зі стулок, стулковий, переносно — позбавлений цілісності, послідовності, компромісний. Половинчасті двері, половинчасті заходи, половинчасті рішення.

* * *

“На мою думку, дієслово рахувати часто тулять у фрази безоглядно, невпопад. А що ви скажете?”

Те ж саме. Рахувати — називати числа в послідовному порядку; визначати кількість, суму. Рахувати хвилини, дошкільнятко вже вміє рахувати, рахувати гроші. А значень “розраховувати на когось, щось”, “вважати” це слово не має.

* * *

“Іменники звичай і звичка — тотожні чи ні?”

Вони близькі значенням і за суттю певною мірою переплітаються. Однак не тотожні.

Звичай — правила гідної громадської поведінки, що побутують у того чи того народу, суспільної групи, колективу, а також давній, традиційно усталений порядок святкування, відзначення пам'ятних та урочистих подій, дат. Людина, котра живе в якомусь середовищі, вихована в звичаях свого оточення. Про звичку переважно йдеться тоді, коли мають на увазі поведінку або вдачу однієї особи, індивіда.

Обидва слова входять до складу сталих сполучень: для звичаю, у звичаї, своїм звичаєм; за (своєю) звичкою, увійти у звичку, взяти собі за звичку і т. ін. Для літературної мови характерне поєднання іменника звичка з прийменником за, що відбито в СУМі. Цей вислів може поширюватися прикметниками, видозмінюючи свій зміст. Так, за старою звичкою означає “як давно заведено, за давньою традицією”. На місці звороту за своєю звичкою може стояти інший — за своїм звичаєм.

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

 
НАЗАД | ЗМІСТ | ВПЕРЕД

© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua

Вы можете заказать влагомер строительный из нашего каталога прямо здесь.