Уроки державної мови Уроки державної мови Уроки державної мови
 
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

Так, до того, настільки чи такий?

Часто чуємо: “Чому ти так знервований?”, “Я сьогодні так стомлена”, “Напередодні екзаменів учителі були так заклопотані”. Чи правильні ці фрази? З погляду сучасної української літературної мови треба вживати не так знервований, а такий знервований, не так стомлена, а така стомлена, не так заклопотані, а такі заклопотані.

У деяких випадках займенником такий доцільно замінювати й словосполучення до того та прислівник настільки. Не до того (настільки) ревнивий, а такий ревнивий, не до того (настільки) поганий, а такий поганий. “Вистава була до того нецікавою, що глядачі стали виходити із зали” (з газети). Тут замість до того слід поставити такою.

Піддослідний-підслідний-підслідчий

Схожі за вимовою, але відрізняються одне від одного значенням.

Піддослідний — який є об’єктом наукового дослідження, експерименту. Піддослідні тварини, піддослідна картопля. Підслідний (прикметник, іменник). У юриспруденції — особа, котра перебуває під слідством. Підслідного допитали.

Підслідчий — призначений для тих, хто під слідством. Підслідча камера.

Неординарний — оригінальний

Перше слово — книжне, вказує на те, що якийсь факт, подія, явище вирізняються з ряду інших своєю непересічністю. “Неординарні прикмети року”, “Сприяли вихованню людей неординарних, цікавих” (з газети).

Близький до нього за змістом прикметник оригінальний, себто незвичайний, самобутній. Ця лексема більш поширена, й хоч вона теж іншомовного походження, проте не має такого виразно книжного звучання, як неординарний. Сполучуваність її з іменниками різноманітна: оригінальна людина, оригінальний національний митець, оригінальне художнє оформлення тощо.

Оригінальними називають також речі, створені самостійно, без наслідування відомих зразків. У цьому значенні слово неординарний вживати не можна.

Загальний — спільний

Як розрізняти їхні значення?

Загальний — який стосується, торкається всіх, усього, поширюється на всіх, на все в цілому. Загальні збори, загальна увага, загальне роззброєння. “У дев’ятсот чотирнадцятому році його покликали на війну в перший же день загальної мобілізації” (Ірина Вільде). Це слово також означає “той, що містить лише головне, істотне, без подробиць; основний”. Загальний виклад, загальний висновок, загальне враження. “Роман... з дивною кмітливістю навчився ловити загальний зміст чужих мов” (Олесь Гончар).

Спільний уживається в розумінні “властивий не одному (інколи навіть усьому загалові)”; “належний кільком або багатьом”. Спільні інтереси, спільна праця, спільна квартира. “-А навіщо той тин здався? Адже ж у нас двір коло хати спільний” (Іван Нечуй-Левицький).

Отже, загальний — це такий, що “охоплює, стосується всіх”, або “основний, головний, без деталей”; спільний — “один для двох чи багатьох”.

Якщо нема іменника “площа”

Деякі мовці не знають, як буде правильно: квартира площею 50 квадратних метрів чи квартира площею в 50 квадратних метрів? Нормативні обидва варіанти, хоч безприйменникова конструкція останнім часом стала поширенішою порівняно з традиційною прийменниковою. Однак це положення охоплює лише ті сполучення, в яких є іменники площа, висота, довжина. Якщо таких слів немає, то прийменник в уживають обов’язково. Наприклад, “Ми одержали квартиру 35 квадратних метрів” сказати не можна; треба: “Ми одержали квартиру в 35 квадратних метрів”. На позначення виміру ще користуються прислівниками завдовжки, заввишки, завтовшки, завглибшки.

З великої чи з малої літери?

У званнях народний артист України, заслужений артист України, заслужений учитель України, заслужений діяч мистецтв України, заслужений працівник культури України, заслужений журналіст України тощо перше слово пишуть з малої літери.

Не по завершенні, а завершивши

Українська мова бідніша від російської на дієприкметникові форми, зате багатша на дієприслівники. Ними рясніють класична література й народне мовлення, казки, прислів’я, приказки. “Не кайся, рано вставши, молодим оженившись” (Матвій Номис), “Доброго здоров’я пивши!” (з живих уст). Досить часто дієприслівники замінюють віддієслівних іменників з прийменниками по, при, після. Отож і вам радимо казати й писати не “По завершенні роботи треба прибрати в цеху”, а “Завершивши роботу...”, не “При читанні вголос слід правильно наголошувати слова”, а “Читаючи вголос...”, не “Після закінчення сесії студенти підуть на канікули”, а “Закінчивши сесію...”. Звичайно, ці фрази можна побудувати й так: “Після того, як завершите роботу...”, “Коли читаєш уголос...”, “Коли закінчиться сесія...”

Таке широке вживання дієприслівників надає нашому мовленню легкості й мелодійності. Тому нема потреби цуратися цього давнього способу висловлювання заради запозичених канцелярських штампів на зразок при виконанні, по одержанні тощо, які зводять нанівець красу української мови.

Андрухів — Андрухова

Читачі цікавляться, чи чергуються і з о, коли відмінюються прізвища типу Андрухів, Базів, Луків, Федорів. Голосний і чергується з о в усіх тих формах, де цей звук стоїть у відкритому складі, тобто в непрямих відмінках. Отже, треба вживати: Андрухова (а не Андрухіва), Базова, Лукова, Федорова; Андрухову, Базову, Лукову, Федорову. Кома не ставиться

а) у сталих фразеологічних зворотах перед порівняльним сполучником: розтанув як сніг, легкий як пір’їна, мовчить мов риба;

б) коли іменна частина складеного присудка приєднана за допомогою сполучників як, мов, ніби, наче тощо: ноги обважніли наче колоди;

в) не виділяються також звороти, що вводяться в речення за допомогою сполучника як: я сприймаю це як цілковиту згоду, він працює як асистент. Але без додаткового змістового відтінку причинності;

г) не ставиться кома перед як, ніж у висловах (не) більш як, (не) раніше ніж, (не) довше ніж і т. ін.: чекати довелося не більш як півгодини; роботи вистачило не довше ніж на три дні.

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

 
НАЗАД | ЗМІСТ | ВПЕРЕД

© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua

Кровельные работы монтаж http://stroycrimea.com прайс Симферополь