Уроки державної мови Уроки державної мови Уроки державної мови
 
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

Мова — річ

Як порушення літературної норми сприймається вживання слова мова в сполученні з дієсловом ідеться. “Мова йдеться про нову виставу столичного театру імені Івана Франка” (з газети). Треба писати і казати мова йде або просто йдеться, мовиться. “Торкнув парубок свого коня ногами й догадався: про Давида мова йшла” (Андрій Головко), “До гурту підходили все нові тіні. Дехто з них питав крайнього, про що йдеться” (Степан Васильченко). Нашому мовленню притаманні також вислови мова про вас, не про це мова і т. ін. Правомірним є словосполучення мова мовиться, однак воно рідковживане.

Слово річ як синонім іменника мова в науковому й публіцистичному стилях не виступає. Але паралельно з цією лексемою ним широко послуговуються в поезії. “Та не чули вже тих речей ні батько, ні мати” (Тарас Шевченко), “На майдані пил спадає, замовкає річ” (Павло Тичина). Великопанельний, а не крупнопанельний

Крупний виступає переважно в значенні “який складається з однорідних часточок великого розміру” (протилежне дрібний) — про пісок, сіль, каміння, зерно, град тощо. Неправильним є застосування цього слова у таких сполученнях: крупна буржуазія, крупна промисловість, крупна рогата худоба, крупний спеціаліст тощо. Замість них залежно від контексту й змісту слід використовувати лексеми великий, видатний, визначний. Велика буржуазія (промисловість, рогата худоба); великий (видатний, визначний) спеціаліст.

Не можна вживати крупний як перший компонент складних прикметників типу крупнокаліберний, крупнопанельний, крупномасштабний. Треба: великокаліберний, великопанельний, великомасштабний.

Доречна заміна

Відомо, що для перекладу російських дієприкметників активного стану теперішнього часу на -ущ-, -ющ — в українській мові часто бракує аналогічних широковживаних відповідників. Двомовні словники в цьому разі пропонують використовувати поєднання дієслів зі сполучниками який, що. Проте послідовне механічне запровадження такого синтаксичного звороту, зазначає мовознавець Сергій Головащук, призводить до примітивізації мови, особливо коли його вжито без додатків, і до того ж коли він стоїть наприкінці речення.

Уникнути стилістичних огріхів можна було б: а) замінивши цей зворот прикметником: замість “відвернутися від справи, що завалюється” — “від безнадійної (пропащої) справи”; “лампа, що чадила” — “чадна лампа”; “стежити за предметами, що рухаються” — “за рухомими предметами”; “набридло тренування, що затягнулося” — “затяжне (таке довге) тренування”; “відчуття біди, що насувалася” — “неминучої біди”; б) замінивши дієприслівником чи дієприслівниковим зворотом: “прокотився гуркіт машини, що наближався” — “прокотився, наближаючись, гуркіт машини”; “нові гості, що приходили, розповідали” — “нові гості, приходячи, розповідали”; в) замінивши вказівним займенником: “невже те, що відбувається, якось стосується його?” — “невже все це якось стосується його?”; г) перебудувавши речення: “клуб, що згорів, досі не відбудували” — “після пожежі клуб досі не відбудували”; “батько скаржився на недугу, яка посилилася” — “батько скаржився, що недуга посилилася”; д) знявши таку синтетичну конструкцію, коли з ширшого контексту зрозуміло, про що йдеться: “кричав Іван услід братам, що віддалялися” — можна зняти віддалялися, бо є услід.

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

 
НАЗАД | ЗМІСТ | ВПЕРЕД

© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua

Подробности kreisel 440 тут. . Фотоэпиляция - процедура фотоэпиляции - устранения нежелательных волос.