Уроки державної мови Уроки державної мови Уроки державної мови
 
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

Місце проживання чи адреса?

Ненормативними можуть бути не лише слова, їхні форми, а й вислови. Ось в анкетах натрапляємо на такий пункт: “Адреса місця проживання?” Зворот тавтологічний, адже адреса — це і є місце проживання людини чи розміщення установи. Тому треба залишити щось одне: або адреса (домашня адреса), або місце проживання.

Ділянка — дільниця

Чи розрізняються між собою ці іменники?

Дільницею називають адміністративно самостійний об’єкт, виробничий вузол на будівництві, підприємстві, шахті, залізниці. Лексема входить до словосполучення виборча дільниця, що позначає територію округу, який об’єднує певну кількість виборців; приміщення, де працює дільнична комісія під час виборчої кампанії. Є також складальна дільниця, лікарська дільниця, дільниця народного суду тощо. Похідне — дільничний (а не дільничий). Дільничний міліціонер.

Ділянка — окрема частина земельної площі, використовувана з певною метою, виділена за якоюсь ознакою; частина тіла. У ділянці (а не в області) спини, грудей. Військовий термін — ділянка фронту, тобто місце дії з’єднання, підрозділу. Переносно: галузь, сфера діяльності. Отже, ділянка вулиці, ділянка поля, насіннєва ділянка, присадибна ділянка (а не участок), скронева ділянка, наукова ділянка. Як бачимо, слова дільниця і ділянка мають різні, чітко окреслені значення, і плутати їх не можна.

Мета — ціль

Багатьох цікавить, чи має множину іменник мета.

У всіх стилях літературної мови, крім художнього, він виступає тільки в однині. У поезії ж трапляється й множинна форма: “У золотому сяйві мет ми йдем напружено вперед” (Володимир Сосюра).

Якщо треба передати поняття множинності, користуються синонімом слова мета — ціль, що може виступати в множині і з конкретним значенням (“Гармати стріляли по ворожих цілях”), і з абстрактним (“Єдність цілей і прагнень”).

Небажані дублети

В українській мові поряд з давновідомими питомими словами існують їхні синоніми, котрих пізніше запозичено або скальковано з інших мов. Здебільшого не маючи якого-небудь додаткового семантичного чи стилістичного навантаження, вони виступають небажаними лексичними дублетами, або паралелізмами. Адже коли вживанню їх, свідомо чи через незнання, послідовно надається перевага, це призводить до збіднення, примітивізації рідної мови, позбавляє властивих їй барв і милозвучності. Ось окремі з цих дублетів: арештовувати, арештований (краще заарештовувати, заарештований), важний (поважний), дарити (дарувати), діюче законодавство (чинне законодавство), вечором, ранком, зимою, літом (увечері, вранці, взимку, влітку), кінчиться (скінчиться), минулорічний (торішній), найшов (знайшов), об’ява (оголошення), помогти (допомогти), пустий (порожній), смілий (сміливий), спішити (поспішати), учбовий (навчальний) і под.

Підняти — підійняти

Збігаються в усіх значеннях, але розрізняються стилістично.

Підняти вживається в різних стилях.

Підіймати використовується найчастіше в урочистих текстах. “Тіло набирає вроди, душу пісня підійма” (Дмитро Павличко).

Навпаки

Як прислівник комами не відокремлюється. “Робив усе навпаки”. Як вставне слово виділяється завжди. “Голос його не був бадьорий, а, навпаки, приглушений”.

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

 
НАЗАД | ЗМІСТ | ВПЕРЕД

© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua