Пошук  
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

“На семінарі-нараді чи на семінар-нараді?”

Слово семінар-нарада складається з двох іменників. Другий з них — прикладка, що пояснює лексему семінар (де, як відомо, не тільки навчаються, а й обмінюються досвідом, розв’язують якісь завдання). У таких випадках, наголошують мовознавці, відмінюються обидві частини: семінар-нарада, семінару-наради, семінаром-нарадою тощо. Так само народ-титан, народу-титана, народом-титаном, дівчина-красуня, дівчині-красуні, дівчиною-красунею, мати-героїня, матері-героїні, матір’ю-героїнею і под. Два узгоджені іменники можуть поєднуватися й так, що другий не пояснює першого (тобто не є прикладкою), а разом із ним передає єдине поняття, скажімо, генерал-майор. У цьому разі маємо складне слово, в якому змінюється тільки другий компонент: генерал-майора, генерал-майорові (майору), генерал-полковник, генерал-полковника, генерал-полковнику; кіловат-година, кіловат-години, кіловат-годиною; кілограм-молекула, кілограм-молекули, кілограм-молекулою; метан-аналізатор, метан-аналізатора, метан-аналізатором; рефлекс-камера, рефлекс-камери, рефлекс-камерою.

* * *

“Як правильно писати прізвище класика світової літератури, автора “Фауста” — Гьоте чи Гете? Цікавлюся, бо в засобах масової інформації натрапляв на обидва варіанти”.

Ось думка щодо цього відомого лінгвіста Олександра Пономарева: “Деяким журналістам (тим, що сприймають світ через російську мову) видається, начебто власні назви типу Кельн, Гете, Йоганнесбург, Гофман, Шредер тощо засвоєні українською мовою неправильно, і вони (ті журналісти) пропонують фонетичні “вдосконалення”, вимовляючи Кьольн, Гьоте, Йоханнесбург, Хофман, Шрьодер і под.

Якщо писати Гьоте, Кьольн, то треба йти далі — режисьор, інженьор... Отже, єдино правильними варіантами є традиційно вживані в нашій мові форми Гете, Кельн”.

* * *

“Вирівняний чи вирівнений?”

Пасивні дієприкметники минулого часу утворюються від перехідних дієслів переважно доконаного виду за допомогою суфікса -н-, рідше _-т-: написати — написаний, розбити — розбитий.

Якщо основа інфінітива закінчується на и або ї (після голосного), то перед суфіксом -н- у дієприкметнику ці голосні замінюються відповідно на е, є: звільнити — звільнений, напоїти — напоєний.

Якщо основа інфінітива закінчується на приголосний, то між ним і суфіксом -н- у дієприкметнику з’являється вставний звук е: принести — принесений, привезти — привезений.

У слові вирівняти основа закінчується на я, отже, заміни звуків немає: вирівняний.

* * *

“Що таке синонімічний ряд?”

Це група слів, об’єднаних синонімічними відношеннями. Приміром, для позначення форми державного устрою, побудованого на визнанні народу джерелом влади, на принципах рівності й свободи, використовують синонімічний ряд демократія, народовладдя, народоправство.

У складі такого ряду одне слово є основним, стрижневим. Його називають домінантою (від латинського dominans — панівний), наголошується в навчальному посібнику “Стилістика ділової мови”. Так, серед синонімів вішалка, вішак, вішало домінантою виступає вішалка.

Синоніми поділяються на абсолютні (лексичні дублети) і відносні (часткові). Перші виявляють повний збіг змісту, який передають, другі розрізняються одним чи кількома значеннями або їхніми відтінками. Абсолютні синоніми, наприклад, лінгвістика та мовознавство, кожне з них означає науку про загальні закони будови і функціонування людської мови. Ці слова взаємозамінні, як і лексеми, що виражають поняття “скам’яніла смола хвойних дерев”,— бурштин і янтар. А ось приклад відносних синонімів: інвентар і реманент об’єднуються значенням “сукупність предметів, потрібних для якоїсь галузі діяльності”. Але іменник реманент позначає предмети, котрими послуговуються лише в сільському господарстві. Слова відсоток і процент збігаються у значенні “сота частка числа, яке береться за ціле, за одиницю”. Тільки процент (причому переважно у формі множини) вживається в розумінні “дохід, що його одержують на кожні сто грошових одиниць капіталу або суми, покладеної в ощадний банк”.

Серед синонімів зі значенням “добре пристосований для користування” слова зручний, вигідний мають широку сполучуваність, прикметник похватний використовується лише щодо предметів, які можна взяти в руки, комфортабельний, комфортний звичайно є означеннями назв приміщень та меблів. Різне поєднання може виявлятися у неоднаковому керуванні синонімів залежними словами, як-от: кохати, любити кого, пропадати, сохнути за ким; дорожити ким, чим, цінувати, цінити кого, що; брак кого, чого, нестача, недостаток чого, у чому, дефіцит чого, у чому, скрута з чим, яка, голод на що, криза яка; опановувати що, оволодівати чим, освоювати що.

Крім значення, синоніми можуть розрізнятися емоційним забарвленням, стилістичними особливостями (тобто закріпленістю за певними сферами чи ситуаціями спілкування). У синонімічному ряду зі значенням “негативна ознака когось, чогось; те, що є невигідним, незручним для когось” об’єднуються лексеми нейтральні (вада, хиба), книжні (дефект, мінус) та розмовні (гандж, порок). Різні функціональні особливості притаманні синонімам нейтрального слова індик: дундук — розмовне, гиндик і трухан належать до діалектної лексики.

Синонімічний ряд можуть утворювати слова і словосполучення, наприклад: лікарняний листок — листок непрацездатності — бюлетень; навколишнє середовище — довкілля; мер — міський голова.

Семантико-стилістичні властивості синонімів неодмінно враховуються при використанні їх. Слова, для яких характерний відтінок розмовності, вживаються тільки у невимушеному усному мовленні. У текстах офіційно-ділового й наукового стилів мають використовуватися ті лексеми, які забезпечують нейтральність і чіткість викладу. Наявність синонімів допомагає урізноманітнити мовлення, уникнути повторення слів, найточніше висловити думки й почуття.

НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

META - украинская поисковая система Украинский портАл Старт Украина

Tata-2004
...