Уроки державної мови Уроки державної мови Уроки державної мови
 
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

Вщерть — вщент

Дивно, але навіть люди з вищою освітою часом плутають ці слова, безпідставно вживаючи одне замість одного. Тому вважаю за потрібне нагадати їхні значення.

Вщерть (ущерть) — по самі вінця, до краю, дуже повно. “На вулиці ми зупинилися перед безтаркою, наповненою вщерть помідорами” (Михайло Чабанівський). Образно. “Мріє, не зрадь! Ти ж так довго лила свої чари в серце жадібне моє, сповнилось серце ущерть” (Леся Українка).

Вщент (ущент) — зовсім, остаточно, без залишку. “Його літак згорів ущент” (Платон Воронько).

Познайомити — ознайомити

Розрізнюються стилістично, сполучуваністю.

Познайомити (кого з ким). Налагодити знайомство між незнайомими, представити когось комусь. “Оце й є мої друзі,— підвівшись, промовив пан Юзеф і познайомив нас з офіцером” (Олесь Досвітній).

Ознайомити (кого з чим). Подати певні відомості, інформацію про щось. “Досі я вагався, чи ознайомити Разуваєва з листом Ларіона Гнатовича” (Віталій Логвиненко). Ненормативними є: познайомити з пам’ятками архітектури і мистецтва, познайомити з творчістю письменника. Тут годиться вжити дієслово ознайомити. Зате можна сказати: познайомити з письменником.

Вид — вигляд

Часто цим іменникам надають не того значення, що вони мають. Запитують, наприклад: “Які види на врожай?” А хіба не краще: “Який буде врожай?” Так само не види на майбутнє, а плани, перспективи, наміри, сподівання. Вислів вид на проживання теж неправильний, треба: посвідка на проживання. Замість ставити на вид слід уживати зробити зауваження.

Лексема вид означає насамперед “лице”: “Іде (Яресько) серйозний, постаршав, нема вже колишньої хлопчачої безтурботності на виду” (Олесь Гончар). З виду — маючи той чи інший вигляд: “Вже сніг укрив землю, як Лукина вернулась до Клима, страшна з виду” (Іван Нечуй-Левицький). Не подавати (показувати) виду — приховувати свої почуття. “Виду не подала Тамара, що приємно їй було це почути” (Антон Хижняк). На виду — так, що видно. “Важка служба! Клопітка служба! Перед усіма на виду” (Панас Мирний). Уживається також як граматичний термін: доконаний, недоконаний вид дієслова.

Російському вид у розумінні “сорт, варіант” у нашій мові відповідають різновид, гатунок, рід, сорт, категорія; у розумінні “пейзаж, ландшафт” — краєвид (“Вийшла в поле й стала, задивившись у далечінь на чудовий краєвид” — Михайло Коцюбинський). А вислів быть на виду звичайно передається бути на видноті (перед очима, на оці). Ось українські відповідники інших російських зворотів: в виде наказания — за кару, в виде подарка — як подарунок, в виде опыта — як спроба (на спробу, за спробу), в виде птицы — як птах (подібний до птаха). Сделал для вида — про око (про людське око, про людські очі), для годиться, а не малозрозумілий, неприродний фразеологізм зробив це для вигляду, що ним послуговуються невимогливі мовці. Такого ж штибу фрази у вигляді догани, у вигляді заохочення замість правильних у формі догани, як заохочення.

Нерідко бачимо на письмі й чуємо в розмові штучну кальку з російської зробити (робити) вигляд (сделать вид). А є ж гарне українське слово удавати. Чому б ним не скористатися?

Період часу чи просто період?

Період — це проміжок, відтинок часу, в який щось відбувається. Повоєнний період відбудови народного господарства, період сильних вітрів, інкубаційний період (хвороби). Проте в спеціальній літературі період виступає також як науковий термін, безпосередньо не пов’язаний з темпоральним, тобто часовим, значенням (зокрема, поняття про синтаксичний період у мовознавстві).

У мовній практиці через термінологічне застосування цього іменника поступово забувається його походження, стирається зв’язок з грецьким periods, що означає “час” або “відтинок часу”, і слово набуває узагальненого значення відрізка, частини, проміжку. На цьому грунті й виникає сполучення період часу. Однак з погляду стилістичної норми вживати його не рекомендується.

Не казначейство, а державна скарбниця

Іменника казна та його похідних не фіксують ні Словник за редакцією Бориса Грінченка, ні найповніший 11-томний академічний словник української мови. Але їх, ігноруючи традиції нашої лексикології та лексикографії, насаджують у мовленні депутати, чиновники, засоби масової інформації. Увімкніть радіо чи телевізор, розгорніть газету — і ви переконаєтеся в цьому.

Це сучасне російське слово та словосполучення з ним треба перекладати так: казна, казначейство — скарбниця, державна скарбниця, казначей — скарбник (скарбничий), казначейша — скарбничиха, казнохранилище — скарбівниця, государственный казначейский билет — білет державної скарбниці. І не тільки перекладати, а й активно користуватися ними.

Кому не ставлять

а) перед як у висловах як слід, як треба, як годиться і подібних, коли нема ясно вираженого підрядного речення. “Роби все як слід”;

б) перед одиничними займенниками та прислівниками, що є часткою непрямого питання. “Проводжав приятеля й не сказав якого”; “Батько приїде, та не сказав коли”;

в) якщо перед підрядним реченням стоять частка не чи повторюваний сполучник сурядності. “Хлопця завжди цікавило не що він робить, а як робить”; “Сусід часто згадував і як він ішов на фронт, і як його поранило в бою”;

г) якщо підрядна частина речення зі складним сполучником стоїть перед головною. “Перед тим як виконувати вправу, повторіть правила”;

д) після протиставних сполучників а, але, однак і т. ін. “Ти впорайся зі своїми справами, а коли стемніє, приходь на дискотеку”.

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД
 
© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: tata@kreschatic.kiev.ua