Уроки державної мови Уроки державної мови Уроки державної мови
 
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

Керівництво — керування — управління

Запам’ятайте, коли в літературній мові вживають кожне з цих слів. Керівництво переважно виражає спрямувальний характер діяльності людей, котрі очолюють певний колектив. “Під керівництвом адміністрації за півтора року здійснено технічне переоснащення комбінату” (з газети); керівництво державою. Крім того, керівництво виступає ще як збірне поняття, означаючи керівний склад установи, організації тощо. “Глянувши на Кузя, в якого раптом на обличчі проступила поштивість, Дорош відразу зрозумів, що появився сторонній і, напевно, із сільського або й районного керівництва” (Григорій Тютюнник).

На відміну від іменника керівництво, який позначає настановчу, часом законодавчу діяльність, слово керування передає керівну дію виконавчу, регулювальну, здійснювану в межах системи, структури, куди входить керований об’єкт. Вона вужча, ніж керівництво, і масштабами, і сферою. Керування автомобілем, керування польотом, керування термоядерною реакцією. Керування — це і сукупність приладів, за допомогою яких управляють машинами, механізмами і т. ін. Автоматичне керування, дистанційне керування, ручне керування.

Як музичний термін, коли йдеться про конкретне виконання твору, треба вживати тільки керування (диригування оркестром, хором), без варіанта керівництво. Навпаки, якщо мовиться про загальне відання художньо-виконавською діяльністю якогось інструментального ансамблю чи вокального колективу, про очолювання його, тоді годиться застосовувати лексему керівництво. Наприклад: “Оркестр народних інструментів працює під керівництвом заслуженого діяча мистецтв Петра Смаглія” (тобто художній керівник оркестру Смаглій) і “Нові твори виконав оркестр народних інструментів під керуванням Петра Смаглія” (тобто під час концертного виступу диригував Смаглій).

До іменника керування значеннєво дуже близьке управління. Часто ці слова виступають як дублети — майже без відтінків. Це буває, коли йдеться про прилади, що керують роботою машин, механізмів.

Але назва установи, адміністративної одиниці, що відають певною галуззю господарської, наукової, військової та іншої діяльності, не варіюється: вживають тільки управління. Житлове управління, управління метеослужби. Порівняйте: керуючий справами Кабінету Міністрів і Управління справами Кабінету Міністрів.

Становище безвихідне чи безпорадне?

Незрідка чуємо й читаємо: “Потрапив у безвихідне становище”, “Нема виходу з мого становища”, “Як вийти зі скрутного становища?”

Жодного з таких висловів не знайдете ні в українській літературній класиці, ні у фольклорі. Натомість потрапляємо на фрази: “Побачу ще, як там буде; коли не дам ради, то тоді вже, певне, треба іти в найми знову” (Тарас Шевченко), “Хлопець був безпорадний” (Кость Гордієнко), “Рідний брат так не зарадив би в тій скруті, як Іван” (з народних уст).

Із цього випливає, що наведені на початку приклади слід подати в такому вигляді: “Потрапив у безпорадне становище (стан)”, “Нема ради в моєму становищі”, “Як дати собі раду в скрутному становищі?” або “Як зарадити собі в скруті?” Отже, завжди маємо шукати відповідні зразки у нашій мові, не вдаючись до сумнівних кальок.

Дружний — дружній

Щоб не плутати цих прикметників у вживанні, треба чітко знати, яку думку кожен із них виражає.

Дружний — пов’язаний взаємною прихильністю, згодою, довірою, відданістю; одностайний. Протилежне — розрізнений, роз’єднаний. Уживається зі словами: загін, колектив, народ, рід, сім’я, сміх, спів, весна, праця, робота, звучання, сходи озимини і т. ін. Похідне — дружно.

Дружній — приязний, приятельський, доброзичливий, дружелюбний. Протилежне — ворожий. Уживається зі словами: контакт, зв’язки, взаємини, стосунки, армія, країна, рука, усмішка, візит, жарт, погляд, тон, шарж, допомога, зустріч, критика, обстановка, порада, розмова, вітання, листування, почуття, слово, переговори тощо. Похідне — дружньо.

Опівдні, а не ополудні

“Ополудні стомлені хлопці витягли з рюкзаків харчі й сіли перекусити”,— повідомляє газета. Замість ополудні (час, коли сонце стоїть у зеніті) тут доречне питоме українське слово опівдні. “Опівдні піски так розпеклися, що обпікали босі ноги до пухирів” (Зінаїда Тулуб). Антонімом до опівдні є лексема опівночі. “Ніч зірки посвітила. Тихо так опівночі” (Павло Тичина). До рідковживаних в українській мові ополудні та ополуночі вдаються часом у своїх віршах поети.

Коли напрям, а коли напрямок

Словники фіксують ці іменники як семантично тотожні. Одначе останнім часом помітною стала тенденція стилістичного розрізнення їх. Передусім у переносному значенні, коли йдеться про важливі суспільно-політичні заходи, шляхи розвитку, літературно-мистецький рух, течію, вживають слово напрям, а не напрямок. У розумінні “ділянка фронту” переважно застосовують теж напрям. На Київському напрямі.

Напрям здебільшого використовують і тоді, коли лінія руху визначається в загальних рисах (північ, захід, південь, схід) або кінцевий пункт розміщений на великій відстані. “Але крейсер не зупинився й швидко зник у напрямі на північ” (Юрій Яновський), “... Рухаються степом звідусіль сиві, як хмари, череди круторогих у напрямі на Перекоп” (Олесь Гончар). У такому разі лексема напрям дуже часто вживається з прийменником на, що стоїть перед словом, яким визначається кінцева мета руху.

Якщо ж мовиться про лінію фізичного руху на невеликих відстанях, здебільшого послуговуються іменником напрямок. “Вибухи спалахували по горбу, в тому напрямку, куди йшли бійці” (Григорій Тютюнник). Як бачимо, напрям і напрямок близькі значенням, проте не в усіх контекстах взаємозамінні.

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД
 
© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: tata@kreschatic.kiev.ua
http://perm.officemag.biz/ . nizhnij-novgorod.officemag.biz