Уроки державної мови Уроки державної мови Уроки державної мови
 
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

Примушений — змушений — вимушений

Примушений — присилуваний кимось або чимось чинити саме так. Причому особа чи обставини, що вимагають таких дій, можуть і не вказуватися. “Ми в темряві примушені томитись” (Іван Кочерга), “Була б якась потіха мені з того, якби ти заїхала, я б, може, чогось довідалась, що вивело б мене з сеї примушеної пасивності” (Леся Українка). Змушений і вимушений — синоніми, коли виступають у функції дієприкметника й виконують роль іменної частини складеного присудка. У цьому разі вони означають вчинки людини, інколи здійснювані навіть проти власного бажання, волі. “Змушений жити в місті, далеко від народу, я часом з головою пірнаю в етнографічні записи” (Михайло Коцюбинський), “Наші війська вимушені тепер займати еластичну оборону” (Віталій Петльований).

У функції прикметника (означення до підмета або додатка, що виражений віддієслівним іменником), коли разом з іменником це словосполучення передає дію, зумовлену певними ситуаціями, вживають вимушений, а не змушений. Наприклад: вимушена посадка, вимушена зупинка, вимушене байдикування, а не змушена посадка, змушена зупинка тощо. Вимушений (не змушений) виступає у значенні “здійснюваний через силу, роблений, нещирий”. “По її лиці перебігло щось чудне... мов жаль, мов вимушений усміх” (Ольга Кобилянська).

Як уже зазначалося, лексема вимушений найчастіше поєднується з віддієслівним іменником, але іноді другий компонент словосполучення являє собою іменник не дієслівного походження, хоч і абстрактний. “Улька слухала матір з вимушеною увагою, а її лукавий погляд не відривався від Грицевого бриля, що висів на гвіздку” (Спиридон Добровольський). Так само з ви-, а не з- уживаються відповідні слова, поєднуючись із заперечною часткою (префіксом) не-: невимушена усмішка, невимушений вигляд, невимушена хода. “Розмова полилась невимушена, весела...” (Натан Рибак).

Батьків — батьківський

Батьків — присвійний прикметник від іменника батько. “Кожний батьків докір здавався йому тепер удвічі важчим” (Іван Нечуй-Левицький). Батьків голос, батьків лист, батькові колеги, батькові ордени.

Батьківський — передусім прикметник від слова батьки (батько й мати). Батьківський комітет, батьківські збори, батьківська оселя, батьківський поріг.

Батьківський — прикметник і від батька, коли йдеться про обов’язки, почуття, ставлення до рідних дітей, властиві чоловікам. Батьківська любов, батьківські клопоти. “Тепер би треба описати Евандра батьківську печаль І хлипання всі розказати, І крик, і охання, і жаль” (Іван Котляревський).

Лексему батьківський використовують також переносно, щоб передати значення “дбайливий”, “доброзичливий”. “За плечі рукою обняв його (Сергійка) кулеметник і любовно, з батьківською ласкою глянув на хлопця” (Андрій Головко). Поширеним відхиленням від стилістичної норми є використання прикметника батьківський із значенням присвійності. Батьківський (треба: батьків) костюм, батьківські (треба: батькові) вуса. Щоб довести помилковість такого вживання, зробимо мовний експеримент: замінимо слово батько іменами Степан, Олександр. Хіба можна сказати: “Степанівська сорочка” або “Олександрівське пальто”? Українською мовою це звучить неприродно; інша річ — Степанова сорочка, Олександрове пальто.

Читач — читець

Розрізняються значенням.

Читач — той, хто читає книжки, газети; відвідувач бібліотеки тощо.

Читець — той, хто читає комусь уголос. Читець-декламатор.

Фасонний — фасонистий

Виражають різний зміст.

Фасонний. Пов’язаний з виготовленням виробів за певним фасоном (зразком); який має складну конфігурацію (про тканину): фасонні роботи, фасонна тафта.

Фасонистий — 1. Гарного, модного фасону. Фасонистий одяг.

2. Якому притаманні показний шик, франтуватість. Фасонистий юнак.

Вилуджений — вилужений

Вилуджений. Дієприкметник від вилудити — вкрити полудою: добре вилуджений мідний посуд.

Вилужений. Дієприкметник від вилужити — добути за допомогою певних розчинів, піддати дії лугу: вилужений цукор з буряків; вилужений кварц із залізних кварцитів.

Не зйомочний, а знімальний

Виводячи похідні від дієслова знімати в розумінні “фотографувати”, літературна мова надає перевагу власне українським утворенням знімання, знімальний (знімальна група, знімальний павільйон). “Ми (кінорежисери) розлучаємося, нарешті, з тривалим знімальним днем із семи ранку до семи вечора” (Олександр Довженко), “Сучасний знімальний апарат рухається, фіксуючи дійових осіб у будь-якому положенні, з будь-якої точки” (з журналу), “Світлочутливий шар фотоматеріалу зазнає впливу променів, відбитих об’єктами знімання” (з газети).

Поширені в засобах масової інформації слова зйомка, зйомочний — неоковирні й невмотивовані запозичення з російської мови, яких треба уникати.

Різний — усякий

Автори статей та оповідань, писав Борис Антоненко-Давидович, часто надуживають прикметником різний, не спиняючись думкою, чи буде ця лексема доречна в певному контексті: “Він наговорив багато різних слів, але нічого путнього так і не сказав”; “З різними людьми він зустрічався в житті”. У цих фразах ми зосереджуємо увагу на різниці між словами й людьми, але не знаходимо її в дальшому тексті, бо автори оповідали нам про всякі слова й про всяких людей. Прикметник різний передає відмінність: “Ми з тобою — різні люди” (з живих уст); “Мій п’янюга найнявся до одного попа... я до другого найнялась — у різні села” (Ганна Барвінок).

Якщо нема потреби підкреслювати відмінність між тим, про що йдеться, тоді краще користуватися займенником усякий: “Всього було доволі: вовків у лісах, зайців у полі й риби всякої великої і малої в озерах та ставах” (Леонід Глібов); або займенником усілякий: “...обов’язок фольклористів — усілякими способами виявляти таланти” (Максим Рильський).

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД
 
© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260.
Уникальная турецкая опалубка перекрытий на объемных стойках Cup-Lock теперь в России . гибка металла