Уроки державної мови Уроки державної мови Уроки державної мови
 
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

Плямувати — таврувати

Ці дієслова не можна назвати синонімами.

Плямувати у прямому значенні — “бруднити, лишати плями” (“Його запилені черевики плямували білину її плаття” — Яків Баш); у переносному — “компрометувати себе” (“Шкода, щоб такий козарлюга, як Сагайдак, плямував себе зрадою” — Зінаїда Тулуб), “несправедливо винуватити, ганьбити когось, щось” (“Своячка наша має повну волю чинити все, що не плямує честі імення де-Мендозів” — Леся Українка). Не бажано використовувати лексему плямувати в розумінні “викривати”, як ось у фразі “Плямувати наклепників” (з газети).

Таврувати у прямому значенні — “ставити на когось або щось тавро” (“Одні робили позначки своїм вівцям, щоб їх восени можна було розрізнити серед інших на полонинах, другі таврували для того ж самого корів, телиць” — Володимир Гжицький); у переносному — “гостро критикувати, картати; суворо засуджувати чиїсь негідні дії, вчинки” (“Тут кожна руїна, здіймаючи вгору обгорілі уламки стін, таврувала війну” — Семен Журахович).

Отже, якщо треба передати значення “викривати, бичувати, ставити до ганебного стовпа”, краще вживати не плямувати, а таврувати. Таврувати наклепників.

Бюлетня чи бюлетеня?

Чимало іменників у нашій мові мають випадні голосні о та е. Тобто при відмінюванні ці звуки зникають: бубон — бубна (не бубона), горець — горця, дзвінок — дзвінка, кінець — кінця, молебень — молебня (не молебеня), шершень — шершня (не шершеня). Однак таке правило не поширюється на слова іншомовного походження, що позначають загальні й власні назви: брелок — брелока (не брелка), бюлетень — бюлетеня (не бюлетня).

Георгій — Юрій — Єгор

Читачі цікавляться: якщо у свідоцтві про народження людини записане ім’я Георгій, чи можна в документах її також називати тотожним Юрій?

Ім’я Георгій запозичене зі старогрецької, в якій буквально означало “землероб” — від слів ге (земля) та ергон (робота). Воно досить популярне у народів Європи і має багато варіантів: англійський — Джордж, французький — Жорж, польський — Єжи, чеський — Іржі. На східнослов’янському грунті поряд з формою Георгій виступають Юрій, Єгор. У сучасній мові Георгій і Юрій уживаються паралельно, але коли йдеться про документи, то, безперечно, треба, щоб скрізь виступало ім’я, котре записане у свідоцтві про народження.

Коли надіятися, а коли сподіватися?

Збігаються у значенні “очікувати на щось позитивне, радісне й бути впевненим у можливості його здійснення”. І в контексті, який зумовлює вживання лексеми саме в такому розумінні, можна поставити кожне з цих дієслів. Тому деякі мовці вважають їх синонімічними і використовують паралельно. Оскільки другі значення в них різні (надіятися — “покладатися на когось, щось”, сподіватися — “передбачати”, “підозрювати”, “чекати з побоюванням гіршого”), виникають стилістичні труднощі. По-перше, не варто вживати надіятися, коли йдеться про негативне, наприклад: “Хворий не надіявся, що опиниться в інвалідному візку”, “Батьки не надіялися, що син завалить екзамени”. У обох прикладах замість надіятися слід поставити сподіватися. По-друге, не можна використовувати слово сподіватися в значенні “покладатися на когось, щось”. Приміром, у реченні “Автор сподівався на літредактора і не подбав про стилістичне оформлення статті” доречним було б дієслово надіятися, а не сподіватися.

Засвоювати — освоювати

Схожі звучанням, але відмінні значеннєво.

Засвоювати — сприймаючи щось нове, чуже, робити звичним для себе; запам’ятовувати, вивчати щось. Засвоювати нові звичаї, засвоювати таблицю множення, засвоювати правила дорожнього руху. Освоювати — 1. Робити придатним для використання; повністю використовувати, застосовувати. Освоювати заболочені землі, освоювати проектну потужність машини, освоювати асигноваті кошти.

2. Навчатися користуватися чимсь. Освоювати суміжні професії, освоювати нові матеріали, освоювати тему. Таким чином, ці дієслова маємо вживати відповідно до їхніх значень і не взаємозамінювати.

Одним рядком

Неправильно

Правильно

присікати

класти край, припиняти

приносити

завдавати прикростей, неприємності

просльозитися

пустити сльозу

розглагольствувати

просторікувати, розбалакувати, патякати

з ізюминкою

з перчиком, з живчиком

усугубити вину

збільшити провину

ущемляти права

обмежувати права

ущемляти самолюбство

уражати (ображати) самолюбство

сугубо

суто

з лихвою

з верхом, з лишком

точно так

так само

капризувати

вередувати

трогати

чіпати

місто в семи кілометрах

місто за сім кілометрів

тудою не пройдете

туди (там) не пройдете

уцінити речі

переоцінити речі

салфетки

серветки

повний безпорядок

повне безладдя

ствол дерева

стовбур дерева

прожиточний мінімум

прожитковий мінімум

не прогадати

не помилитися

списки направити

подати, надіслати

ця справа простіша

це найпростіша справа

дирекція бездіє

не працює, бездіяльна

стало не по собі

стало ніяково

мені подумалось

я подумав

говорити відкрито

говорити відверто, щиро

внести на затвердження

подати на затвердження

пропозиції торкаються...

стосуються...

виписка з протоколу

витяг з протоколу

довіреність

доручення

подача

подання

підпис завірено

засвідчено

лишити прав власності

позбавити прав власності

краще взнали

більше дізналися

підніміть руку

піднесіть руку

пробіл у знаннях

прогалина

пульс частить

стає частішим

знобить

морозить

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД
 
© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260.
гостиницы киева