Уроки державної мови Уроки державної мови Уроки державної мови
 
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

Передплата — підписка

Іменники, що передають різний зміст.

Передплата — замовлення на друковане видання з попереднім внесенням плати за нього. “Завершується передплата на газети і журнали” (з оголошення).

В усному мовленні іноді замість слова передплата вживають підписка, а замість передплатник — підписчик. Така заміна помилкова. Лексема підписка має інше значення — “письмове зобов’язання або підтвердження чогось”. Наприклад: “Я ладен дати вам підписку, що визнаю ваше повне авторство” (Іван Кочерга). “Оформляйте справу до суду... Підписки про невиїзд брати не треба” (Василь Кучер).

Не біблейський, а біблійний

Чимало українських відносних прикметників утворюються від іменників іншомовного походження: емоція — емоційний, релігія — релігійний, тенденція — тенденційний. Тож слід надавати перевагу формам біблійний, міліційний, поліційний перед створеними за російським зразком біблейський, міліцейський, поліцейський.

У даний час чи нині?

У засобах масової інформації, виступах депутатів та урядовців, у офіційно-ділових, наукових текстах часто натрапляємо на вислови в даний час, у даній справі, в даній роботі тощо. Такі канцеляризми збіднюють, знебарвлюють мову, позбавляють її милозвучності. Тому перш ніж уживати слово, треба брати до уваги, яке значення в ньому закладено. Даний — це дієприкметник, утворений від дієслова дати. Виникає запитання: хто той час дав? Хто дав ту роботу (доручення, завдання)? У названих зворотах, якщо хоч трохи подумати, лексема даний не має сенсу. Чому не сказати без бюрократичних викрутасів нині, тепер (замість у даний час), у цій справі, у цьому творі? Можна дібрати й інші повноцінні вислови, радить відомий лінгвіст Олександра Сербенська. Вона зауважує, що дані, дано використовують доречно математики (дано: х=50, дані комп’ютера). У діловому мовленні відчутна тенденція замінювати словосполучення дані про автора на відомості про автора.

У першу чергу — насамперед

Багато хто вживає зворот до цих пір. Усі слова українські, але “українськість” вислову втрачено. А чому не активізувати наш гарний прислівник досі?

Доволі поширене словосполучення в першу чергу. Та насправді ніякої черги нема, зате є в мові витворені (вже на національному грунті) прислівники насамперед, найперше, передусім (передовсім) . Треба тільки ширше ними користуватися.

Хрещений — хресний

Мовці роблять похибки, замінюючи ці слова одне одним. Батько, мати, батьки — хрещені, а хресною може бути тяжка життєва дорога. Правильно: хресний шлях пройшов (шлях, устелений хрестами).

Кожного дня — щодня

Таких синонімічних утворень, які функціонують паралельно, багато: кожного року і щороку, кожного четверга і щочетверга, кожного ранку і щоранку. Під дією інтерференції (чужих “напливів”) у мовленні деяких українців закріпилися фрази, структурно однакові з російськими чи подібні до них. Той, хто “чує” свою мову, вживатиме лексеми з префіксом що-: щочетверга, щодоби, щоквартальний, щодуху, щомиті, щоразу, щонайменше, щосили. Як бачимо, побудови з цим компонентом — продуктивний словотвірний тип з власними моделями (наприклад, прислівники зі значенням часу: щоночі, щопонеділка, складні синтаксичні форми найвищого ступеня порівняння прикметників: щонайвищий, щонайдовший, щонайкращий, щонайміцніший).

Непосвячений чи невтаємничений?

Деякі автори пишуть непосвячений (у якусь справу) замість невтаємничений, задьористо замість загонисто, пінистий замість пінявий, ледве чи замість навряд чи, відстоюють усе, що можна боронити, а коли йдеться про погляди, то й обстоювати. Неважко простежити за цим тотальне, невідступне засилля суржику.

Товщий — товстіший

Від прикметника товстий можна утворити дві форми вищого ступеня порівняння: товщий і товстіший. Перше слово виступає в усіх значеннях, друге — тільки в значенні “повніший”. Наприклад, про якогось череваня кажуть, що він товщий або товстіший за іншого.

Наприклад — до прикладу

Українська мова має велику кількість вставних слів і речень, виразистих, містких прислівників тощо. Втім, в активному обігу журналістів уся ця щедрота, зауважує член-кореспондент НАН України Віталій Дончик, використовується лише якоюсь мізерною часткою. Прикметно, що тільки-но хтось із мовців вдається до ширшого й різноманітнішого лексикону, це відразу приємно відчувається. Паралельно ж бо існують наприклад і приміром, до прикладу (підкреслено рідше вживаних); мабуть, очевидно й очевидячки; звичайно і зазвичай; безумовно і поза сумнівом; напевне і певне; нарешті, зрештою і врешті-решт; по суті та власне, властиво; на мою думку і на мою гадку; правду (відверто, щиро) кажучи і правду сказати. А такі слова, як либонь (мабуть), далебі (справді, правду кажучи), годі запам’ятати й деякі інші взагалі можуть перейти до розряду застарілих. Маємо, однак, і протилежний приклад. Діалектний прислівник наразі (зараз) з чиєїсь легкої руки ожив у мові ЗМІ, тепер його незрідка вживають, хоча й не завжди до місця, але сам факт такої “реанімації” слова втішає. Рідше звучать впродовж року, ніж протягом року (трапляється і взагалі помилкове на протязі року); відтоді, ніж з того часу, з тих пір; оскільки, ніж так як, тому що; з огляду на, ніж через те. Часто трапляється в тому числі, хоч цей канцелярит у багатьох випадках успішно замінюється лексемою зокрема (є ще й зосібна). Майже незрушно лежить семантично багатий, різновідтінковий шар слів на аби- (абихто, абикуди, абичий, абищиця, хіба що не забуваємо абияк), ані- (анітелень, анітрохи, аніскільки, анічогісінько), казна- (казна-де, казна-звідки, казна-хто, казна-коли).

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД
 
© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260.
Туры на Мальдивы, туры на Шри Ланку из Киева, туры на Сейшелы.