Уроки державної мови Уроки державної мови Уроки державної мови
 
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

Відповідаємо на запитання читачів (XVI)

“Чи тотожні прикметники житейський і житійний?”

Вони мають різне значення, а тому не можуть бути тотожними.

Житейський — який стосується життя; життєвий, повсякденний, буденний. Житейська мудрість, житейська суєта.

Житійний — який стосується чийогось життєпису, найчастіше святих. Житійна література.

* * *

“Які особливості вживання сполучників оскільки, остільки?”

Слово оскільки входить до підрядних речень причини у значенні “тому що, через те що”. Наприклад: “Оскільки електромотора не було, то динамку крутили руками” (Григорій Тютюнник). А також виступає в підрядних реченнях міри і ступеня. “Привітним буковинцям я завжди готова служити словом і ділом, оскільки се в моїй силі” (Леся Українка). Остільки вживається в складі подвійного сполучника остільки... оскільки, компоненти якого взаємозалежні. Він означає “такою мірою... якою; настільки... наскільки”.

“Остільки недостатньо заготовили палива на зиму, оскільки й знизилася температура в оселях” (з газети). Іноді, надто в усному мовленні, вдаються до скалькованого з російської спареного сполучника постільки... поскільки. З погляду літературної норми його застосування помилкове.

* * *

“Увагу відволікають чи відвертають?”

Ось думка мовознавця Святослава Караванського:

— Чому увагу треба відволікати? Хіба це відповідає українській виразотворчій практиці? Ми звертаємо увагу на щось, привертаємо увагу до чогось, то чому маємо відволікати увагу, коли відповідно до нашого слововжитку найпростіше відвертати увагу? Якщо в побуті й голові стало фігурує вираз отвлекать внимание, то його найлегше висловити як відволікати увагу. Але звучатиме цей вираз не по-українськи, а “по-украінскі”.

* * *

“Являється чи є?”

Як пояснюють лінгвісти, дієслово являтися — синонім спільнокореневого з’являтися, переважно вживається в розмовному стилі. “Ніколи не являється вчасно”. Можливе у художній мові: “У сні мені явились дві богині” (Іван Франко). У функції зв’язки в складеному присудку не виступає. Під впливом російської мови, де однозвучне дієслово виконує роль зв’язки, його часто-густо використовують помилково. Він являється майстром високого класу; вибух являється першопричиною. Таке слововживання неправильне. Треба: він — майстер високого класу або він є майстром високого класу; вибух — це першопричина, вибух є першопричиною.

* * *

“Коли треба вживати незважаючи, а коли — не зважаючи та не дивлячись?”

Прийменник незважаючи доречний при позначенні предметів, явищ, понять, усупереч яким відбувається дія. “Незважаючи на малесенький вітерець, парило і робилося душно” (Григорій Тютюнник), “Хоч нікому Тоня не потурає, всякого вміє приструнчити, і все ж, незважаючи на це, малюки чомусь линуть до неї найбільше” (Олесь Гончар). Синонімічне значення передає прийменник попри в розмовному, художньому та інших стилях. “В очах Насті перемішалися тривога, ніяковість і разом з тим тверда рішучість, яка попри все привела її сюди” (Семен Журахович). У науковому стилі це слово використовують, як правило, для того, щоб підкреслити, виділити якусь думку, привернути до неї увагу. “Ядро поеми лишилося стійким попри всі видозміни структурних особливостей жанру в різні часи” (з журналу). Лексеми незважаючи та попри взаємозамінні й урізноманітнюють синтаксис мовлення.

А дієприслівник з часткою не зважаючи на своєму місці, скажімо, в таких реченнях: “Не зважаючи на особи” (Українсько-російський словник АН УРСР), “Жінки, не зважаючи на крик, бігли колоною” (Василь Кучер).

Дієприслівник не дивлячись слушний тоді, коли дія пов’язана з тим, що людина на когось або на щось не дивиться, нічого не бачить. “Він ішов навпростець, не дивлячись ні на кого” (з газети), “Плачинда, не дивлячись на Романа, одним порухом брів здоровкається з Панасом Гомоном, обходить його і рве на себе подзьобані окалиною двері” (Михайло Стельмах). Ненормативні конструкції: “Вчасно завершили жнива, не дивлячись на погану погоду”, “Стрельченко фінішував першим, не дивлячись на складну трасу”.

Замість не дивлячись тут краще вжити попри або незважаючи, іноді — сполучник дарма що: “Дарма що була погана погода, ми вчасно завершили жнива”.

* * *

“Гадати чи ворожити?”

Первісне й основне значення дієслова гадати — “думати, розмірковувати”. Про те свідчать як похідні від нього на рівні лексики і фразеології (гадка, вигадка, вигадливий, вигадник, загаданий, думати-гадати, губитися в гадках, мати на гадці, обсіли думки та гадки), так і численні приклади з творів наших класиків: “Чіпка йде... похнюпивши голову. Нічого він не думає, не гадає” (Панас Мирний), “Піди вкладися гарно спати, а послі (потім) будеш і гадати” (Іван Котляревський). Окрім цього, гадати означає “вважати, мати намір, сподіватися”. “Ви гадаєте, нам пощастить його врятувати?” (Олександр Довженко), “Шевченко гадав побачити свою п’єсу на сцені Александрінського театру в Петербурзі у 1843 році” (з журналу). Використання цього слова в значенні “пророкувати, віщувати” є грубим порушенням лексичних норм української мови. Правильно: не погадати, а поворожити, не гадалка, а ворожка.

* * *

“Чи є синонімами дієслова дренажувати і дренувати?”

Запам’ятайте: ці слова хоч і схожі звучанням, але передають різний зміст.

Дренажувати — виводити з порожнини тіла, ран гній або рідину, використовуючи певне пристосування.

Дренувати — робити осушування грунту за допомогою системи траншей, підземних труб, каналів та канав.

Таким чином, замінювати лексеми одна одною не можна.

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД
 
© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260.