Уроки державної мови Уроки державної мови Уроки державної мови
 
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

Радять лінгвісти

“Як писати по-українському астрономічні назви?”

Олександр Пономарів:

— Назви багатьох сузір’їв у нашій мові, як і в інших, являють собою кальки відповідних грецьких та латинських найменувань. Наприклад, Велика Ведмедиця, Мала Ведмедиця, Лебідь — це буквальний переклад гр. Мегалі Арктос, Мікра Арктос, Кюкнос, лат. Ursa Major, Ursa Minor, Cucnus. Поряд із цим чимало сузір’їв має суто українські народні назви: Велика Ведмедиця — Віз, Великий Віз; Мала Ведмедиця — Малий Віз, Пасіка. Оскільки давньогрецька й латинська мови пов’язані з античністю, тобто з далекою минувшиною, то за наявності кількох українських відповідників при перекладі найменувань перевагу віддавали найбільш архаїчному, з відтінком урочистості.

Скажімо, в українській мові є нейтральне слово дівчина і поетичне діва: “Де гнуться верби понад ставом, Там пройде дівчина моя” (Володимир Сосюра); “Панна Анеля, в білім капоті, як євангельська діва, сунеться тихо повз довгий стіл” (Михайло Коцюбинський). Поетичний варіант і став українським замінником грецької назви сузір’я Партенос — Діва (немає потреби міняти тепер Діву на Панну, як роблять окремі видання).

Наша мова має такий синонімічний ряд на позначення маляти корови: теля, бичок, телець. Перші два слова нейтральні зі стилістичного погляду, а третє застаріле. Воно вживається в текстах з урочистим забарвленням: “Чабани, Веніамінові внучата, Тельця отрокам принесли, Щоб їм дозволено співати У сінях царських” (Тарас Шевченко). Саме його обрано для відтворення грецької назви одного із зодіакальних сузір’їв Таврос — Телець. Корінь у нього той самий, що й у слова теля (а не тіло). Тож немає жодних підстав писати Тілець, до чого вдаються деякі газети, друкуючи гороскопи.

Ще одне сузір’я зодіаку звуть у нас то Ваги, то Терези. Як же правильніше? Позаяк українська мова розрізняє вага, ваги (без коромисла) і терези (з коромислом та шальками), то для перекладу грецької назви сузір’я Зігос більше підходить лексема Терези. Так рекомендують усі словники нашої мови. Використання слова Ваги, Вага як астрономічної назви пояснюється впливом польської мови (Waga), або являє собою нетворчий переклад російського Весы.

У засобах масової інформації вживають перекручену з погляду фонетичних та морфологічних норм української мови назву сузір’я Козеріг. Грецьке найменування Айгокерос складається з коренів слів айга (“коза”) та керас (“ріг”). Воно пов’язане з рогом кози Амальтеї, яка, за давньогрецькими переказами, вигодувала своїм молоком батька всіх богів та людей Зевса. Нормативна українська назва Козоріг. Використовуваний на сторінках преси варіант Козерог — не рівноцінний переклад з грецької, а непотрібне запозичення з російської мови.

Отже, правильні українські назви сузір’їв зодіаку такі:

Риби, Лев, Овен (род. відм. (наголос на Овна) останньому складі), Терези, Телець (а не Тілець!), Скорпіон, Близнята, Стрілець, Рак, Козоріг (род. відм. Козорога), Діва, Водолій.

* * *

“Як добирати слова, щоб точно передати потрібне поняття?”

Тетяна Теодорович:

— За час короткої промови один добродій використав слово відношення п’ять разів. І тільки один раз не помилився. Він відзначав сумлінне відношення колег до справи. А треба було сказати сумлінне ставлення. Наголосив, що “в колективі панують гарні відношення між людьми”, очевидно, маючи на увазі стосунки, взаємини. Далі оратор говорив про майнові відношення (треба: майнові відносини). Підкреслив також своє доброзичливе відношення (треба: прихильність) до слухачів. І, нарешті, у промові йшлося про процентні відношення у соціологічних дослідженнях. І лише тут слово відношення було на місці (як математичний термін).

Помилки того промовця пояснюються дуже просто. Він бездумно калькував російське отношение, якому в нашій мові є кілька відповідників.

До речі, є ще й канцелярський термін отношение, що відповідає українському лист.

Так само й російське дієслово относиться має в українській мові відповідники ставитися (до людей), належати (до певної групи), стосуватися (це вас не стосується) та відноситися (математичний термін). ...“Довелося зайняти гроші”,— розповідає юнак. “Ми займали гостей”,— хвалиться школярка. “Я займаюся в інституті”,— пише студентка.

Підкажемо юнакові, що гроші позичають, а не займають, і слово займ у численних рекламних оголошеннях треба замінити позикою. А школярці порадимо не займати гостей, а розважати. До слова, українське не займай означає “не руш, не чіпай”. Студентці нагадаємо, що вона навчається в інституті, а не займається. Основне значення лексеми займатися — “спалахувати”, “горіти”.

“Опит населення засвідчує”,— каже з трибуни депутат, маючи на увазі опитування. “Вона має великий опит”,— характеризує колегу вихователька дитячого садка, вживаючи кальковане російське слово замість українського досвід. “Опити показали, що в таких умовах зерно не проростає” — заявляє юний натураліст, забувши наше досліди.

Помилки трапляються, очевидно, тому, що в російській мові багатозначне слово опыты означає і сукупність практично засвоєних знань, навичок (українське досвід), і відтворення якогось явища в штучних умовах для його дослідження (дослід).

...“Що ви думаєте на цей рахунок?” — запитує молода журналістка замість правильного: “Що ви думаєте щодо цього?” (або “з цього приводу?”). “Кожна хвилина на рахунку!” — вигукує спортивний коментатор. Тим часом природніше звучало б: “Не можна гаяти ні хвилини”. “Звик жити на чужий рахунок”,— скаржиться жінка. Слід було сказати: “Звик жити чужим коштом” (або “на чужий кошт”). Утім, слово рахунок у нашій мові є. Просто в наведених прикладах воно недоречне. Рахунком називаємо документ для оплати (за електрику, наприклад). Відкриваємо рахунок у грі, виграємо за рахунок чогось. Гроші вносимо на рахунок у банку, одержуємо за рахунками, закриваємо рахунок. Але не кажіть: “Хочу поговорити на рахунок роботи”. Треба: “Хочу поговорити про роботу (або стосовно роботи)”. Не вживайте: “Рахую своїм обов’язком”. Бо правильно: “Вважаю своїм обов’язком” або “Вважаю за свій обов’язок”

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД
 
© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260.
lasertools.com.ua