Відповідаємо на запитання читачів (XІХ)

“Як правильно: коригуючий чи коригувальний?”

Термінологічне вживання закономірно усталюється за формою коригувальний. Наприклад: “Завдяки запровадженню коригувальних пристроїв зросла точність виконання багатьох складних операцій” (з журналу).

У виборі потрібного слова слід пам’ятати, що активні дієприкметники теперішнього часу здебільшого властиві російській мові. В українських текстах вони набули значного поширення з 40-х років ХХ ст. у зв’язку зі зрослою потребою використання у нас наукової термінології. За сучасними літературними нормами замість форм на -учий, -ючий треба вживати лексеми на -льний та інші синонімічні засоби. Отож коригувальний імпульс, коригувальний механізм; друкувальний апарат, інтегрувальна система тощо.

“Чи можна сполучати числівники 2, 3, 4, 5, 6... з іменником кореспонденція?”

Кореспонденція виступає в кількох значеннях. По-перше, так називають сукупність поштових відправлень (листи, газети, журнали); по-друге, це листування між окремими особами або установами, організаціями; по-третє, повідомлення, одержане якимсь виданням від свого кореспондента.

Таким чином, кореспонденція у розумінні “пошта адресата” (того, кому надсилають) і “пошта адресанта” (того, хто надсилає), а також у значенні “листи людей, які систематично пишуть одне одному”, вживається як збірне поняття і з числівниками сполучатися не може. Лише в третьому випадку, коли йдеться про повідомлення з місць, надіслані для опублікування в певному періодичному виданні журналістом, робкором чи сількором, слово кореспонденція поєднується з числівниками. “У сьогоднішньому номері обласної газети вміщено шість кореспонденцій з різних районів про хід весняної сівби”, “Позаштатний автор Павло Личаченко щомісяця надсилає до редакції по 5—7 кореспонденцій”.

“Останні чи решта?”

Російський прикметник остальные перекладається українською мовою інші, решта. Приміром: “Двое останутся, а остальные пусть уходят” — “Двоє залишаться, а інші (всі інші) хай ідуть (а решта хай іде)”. Інші папери не потрібні, не був схожий на решту хлопців, решту пунктів викреслити, одні читають, інші збирають марки.

Часом у таких словосполученнях ставлять прикметник останній: “Більша частина робітників після зміни рушила додому, а всі останні залишилися на нараду”. Сказано неправильно. Адже останній — той, що закінчує щось, кінцевий; антонім до лексеми перший; відповідає російському последний. Наприклад: “Велелюбний отче, невже оце твоє останнє слово?” (Леся Українка). У попередній фразі варто було б ужити інші або решта.

“Яка відмінність між прикметниками стволовий і ствольний?”

Стволовий — який стосується ствола шахти. Стволові двері.

Ствольний — який стосується ствола вогнепальної зброї; який виготовляє такі стволи. Ствольний цех заводу, ствольний отвір.

“Спішити чи поспішати?”

Ці дієслова збігаються у значенні “намагатися якнайшвидше зробити щось; бігти хутко, йти; прагнути вчасно потрапити кудись”. Спішити (поспішати) з відповіддю. Спішити (поспішати) на роботу.

Тільки поспішати вживають у словосполученні годинник поспішає.

“Свистати чи свистіти?”

Вони тотожні, коли передають зміст “утворювати свист; виводити свистом якусь мелодію; насвистувати”. Свистати (свистіти) у свисток. Перестань свистати (свистіти). Вітер свище (свистить) у кишенях.

Тільки свистати виступає у значенні: 1. Свистком кликати, запрошувати. Свистати всіх нагору.

2. Бити, текти сильним струменем (про рідину). Вода свище.

“Розгорнеш газету, увімкнеш телевізор чи радіо — всюди натрапиш на модне нині дербі, котре агресивно витискує з мовлення лексеми двобій, зустріч, матч. Дивуєшся, як люди, що мусять відповідати за кожне своє слово, так легковажно вживають терміни, значення яких не знають, а тому й спотворюють”.

Що означає дербі? Змагання трирічних (скачки) і чотирирічних (перегони) коней. Уперше їх став проводити 1778 року в Англії лорд Дербі. Лише в такому розумінні слід використовувати це слово. Інакше можуть подумати, що й у футбол грають на конях.

“Чи не могла б редакція “Хрещатика” опублікувати “Словничок-рятівничок від закання”, якого склав мовознавець Святослав Караванський?”.

Скорочений варіант словничка

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”