Уроки державної мови Уроки державної мови Уроки державної мови
 
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

Відповідаємо на запитання читачів (ХХ)

“Як правильно: дивлюся телевізор чи дивлюся на телевізор?”

Якщо мати на увазі показ чогось на телеекрані, то найточніше було б сказати: “Дивлюся телевізійну передачу”. Але в мовленні є тенденція до ощадливості, намагання висловити думку якомога коротше. Тому в розмовному стилі склалася формула дивитися телевізор — у розумінні “дивитися телевізійну передачу”. Можливо, цей вислів виник за аналогією до слухати радіо замість слухати радіопередачі.

Звичайно, дивлюся на телевізор сказати можна, однак в іншому значенні: по-перше, в буквальному (наприклад, “Я дивлюся на новий телевізор, і мені дуже подобається його зовнішнє оформлення”), по-друге, в переносному (“Я дивлюся на телевізор як на велике науково-технічне досягнення нашого часу”).

Таким чином, обидві конструкції — і з прямим додатком, і прийменникова — можливі, проте вживаються вони в різних значеннях: перша, коли йдеться про телевізійну передачу, друга, коли мають на увазі апарат, зазначала мовознавець Євгенія Чак.

* * *

“Як треба писати скорочену назву районного відділу народної освіти — з великої літери чи з малої?”

Райвно слід писати з малої літери як скорочення, що утворене від загальної назви і вимовляється як звичайне слово (без вставних звуків): облвно, міськвно.

* * *

“У яких випадках уживають лексему розв’язок?”

Тут доречно нагадати, що в українській мові функціонують іменники вирішення та розв’язання, дієслова вирішувати й розв’язувати, які можуть виступати як синоніми (особливо зі словами питання, проблема, справа, завдання).

“Сподіваюся, що Ви вирішите це питання до свого приїзду” (Михайло Коцюбинський), “Вирішення справи доручили Павлові Цимбалу” (зі звіту); “Створення на підприємствах належних виробничо-побутових умов залежить від розв’язання багатьох проблем” (з газети).

На жаль, наші ЗМІ незаслужено надають перевагу варіанту вирішувати, вирішення. Тож для врізноманітнення викладу варто частіше вживати лексеми розв’язувати, розв’язання як оригінальніші в нашій мові. Вдале архітектурне розв’язання, грунтовне науково-проектне розв’язання, сміливе інженерне розв’язання. Термін розв’язання використовують у спеціальній літературі (у завданнях з математики, фізики, хімії). Він означає послідовність відповідних дій, що дають змогу знайти відповідь на поставлену умову: “Сіткові й варіаційні методи добре розроблені та успішно застосовуються тільки для розв’язання внутрішніх задач математичної фізики” (з журналу). Якщо ж мовиться про відповідь до задачі — послуговуються словом розв’язок.

* * *

“Коли годиться вживати займенник цей, а коли — той?”

Слова цей, ця, це і той, та, те мають таке саме значення, як і в російській мові этот, тот... Отже, цей указує на ближчий або добре відомий предмет, а той — на предмет віддалений: “На цьому й на тому світі”, “Пливе з цього берега на той”. У західноукраїнських говірках використовують той, та, те, коли вказують на ближчий предмет, а для позначення дальшого — складний займенник тамтой (можливо, під впливом польських тен, тамтен). У головному реченні предмет, що потребує пояснення підрядним реченням, називаємо тільки займенником той (та, те), а не цей (ця, це). “Той, кого я зустрів”, “Те, що він сказав”.

* * *

“Чи однакова сполучуваність іменників порозуміння та розуміння з іншими словами?”

Порозуміння буває між приятелями, між учителями й учнями. А розуміння шукають і знаходять у друзів, у слухачів, у студентів. Причому паралельно вживаються вислови розуміння в друзів і розуміння друзів. Порозуміння — це неодмінно взаєморозуміння, взаємодомовленість, узгодженість чиїхось дій, вчинків. Таке значення містить у собі й відповідне дієслово: “Брати Цехміструки швидко порозумілися”. Коли ж треба передати зміст “хтось розуміє, сприймає чиїсь думки, вчинки”, використовують словосполучення з іменником розуміння та дієсловом знаходити. “Син знайшов розуміння в матері”. Отож сполучуваність лексем порозуміння і розуміння — різна, на що слід зважати в мовній практиці.

* * *

“Роковий чи фатальний?”

У російській мові роковой означає “невідворотний, неминучий, який призводить до непоправних наслідків, згубний”. Український відповідник цього слова — фатальний: роковая ошибка — фатальна помилка, роковой исход — фатальний кінець. Прикметником широко послуговувалися наші класики: “Я боюся твого ока, твоїх уст, твого лиця, як страшного суду свого, як фатального кінця” (Іван Франко), “Відколи вони оселились в Італії, чоловікові значно поліпшало і навіть з’явилась якась надія, що се й не така фатальна хвороба” (Леся Українка). Втім, у сучасній українській літературній мові лексема роковий є, тільки з іншим значенням: це рідковживаний синонім до слова річний. “На заході понад лісом шумує ярмарок, осінній, роковий — з волами, з козами” (Степан Васильченко).

* * *

“Мене звати Ліда. Що означає це ім’я? Звідки воно?”

Запозичене з грецької мови. Пов’язане з географічною назвою. На півострові Мала Азія є область Lydia. Вихідців з неї колись називали Лідіянами, або ще — Лідами. Згодом Ліда (офіційно — Лідія) стало звичайним жіночим ім’ям. Означає воно “та, що прийшла з Лідії”. Має пестливі й розмовні форми: Лідонька, Лідочка, Лідуня, Лідунька, Лідуська, Лідуся.

Уживається в художній творчості. Ось приклади зі словника-довідника “Власні імена людей” Лариси Скрипник та Ніни Дзятківської: “—Таточко приїхав...— задріботіла маленька білоголова Ліда” (Борис Грінченко), “До Ліди в Заболотних ставлення особливо уважливе...” (Олесь Гончар);

Навіщо дивишся так пильно,

Єреміє,

Як юна Лідія у юному танку

І гроші, і серця у пригорщу

дзвінку

Збирає, сміючись та блискаючи

оком?

(Максим Рильський)

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД
 
© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260.
Все только последние новости Украины на Golosinfo