Уроки державної мови Уроки державної мови Уроки державної мови
 
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

Відповідаємо на запитання читачів (XХII)

“Якому іменникові — розробник чи розроблювач, що є прикладками, слід надавати перевагу?”

Хоча обидві лексеми вживаються паралельно, словотвірна стилістика сучасної української літературної мови рекомендує як нормативну форму розробник. Наприклад: учені-розробники прогресивних технологій, інститут-розробник, підприємство-розробник.

* * *

“Чи розрізняються значеннєво між собою прикметники верхній і горішній, нижній і долішній?”

Як наголошував Борис Антоненко-Давидович, інколи ці слова бувають справді тотожні, приміром, у назвах місцевості, надто коли її визначають за течією річки (Верхні й Горішні Млини), а також у найменуваннях вітрів (верхній і горішній — на Дніпрі та Кубані). Але в окремих зворотах треба вдаватися тільки до якогось одного з двох семантично близьких прикметників: горішня хата — оселя в бік гір, верхні зуби, верхній одяг, Верхній Рогачик, Верхні Сірогози.

Полиця може бути горішня і верхня залежно від контексту: у вагоні чи в шафі — горішня, бо її приладнано вгорі. А якщо кілька полиць покладено долі одна на одну, то та, яка лежить зверху, зветься верхньою.

Так само є певна відмінність між нижній і долішній. Нижній — “той, що міститься нижче від чогось” (“Червоний відблиск від нього (багаття) осяває нижні гіллячки чорних верб” — Михайло Коцюбинський), Нижні Сірогози, Нижня Кринка. А долішній — “той, що при самому долі”. “Долішня частина п’єдесталу робить чималий виступ” (Леся Українка).

Тож не можна ставити ці прикметники навмання, не враховуючи потреби контексту, бо тоді звужуються наші мовні можливості.

* * *

“Що гублять, а що втрачають?”

Українське дієслово губити (загубити) виступає відповідником не до всіх значень російського терять (потерять). Матеріальні речі, предмети через неуважність, недбалість звичайно гублять. Переважає, особливо в розмовному стилі, така сполучуваність: загубив ключі, загубив гаманця, загубив книжку (зошита, олівця, парасольку, шапку). А якщо йдеться про абстрактні поняття, варто добирати інших слів: терять голову — розгублюватися, терять сознание — непритомніти, зомлівати.

Слово втрачати слушне в тих випадках, коли мовиться про втрату чи шкоду також абстрактного характеру. Втрачати надії, ілюзії, розум, пам’ять, сором. У науковому стилі (медицина) знову-таки лише втрачати: хворий втратив апетит, сон, втратив багато крові.

Іменники на позначення часових понять час, день, роки сполучаються з обома дієсловами. Старого любити — тільки дні губити; не губи часу і не втрачай днів. З прислівниками даремно, марно поєднується спільнокореневе дієслово витрачати: марно витрачати час, даремно витрачу день. Губити має ще значення “нищити”: не губи мене; в очі любить, а поза очі губить. У такому розумінні втрачати не вживають.

* * *

“Чи може бути яловий шніцель?”

Наші мовознавці категорично кажуть: ні. І пояснюють чому. Прикметник яловий має в українській мові такі значення:

1) “який не дає приплоду” (про самиць сільськогосподарських тварин): ялова корова;

2) “неродючий” (про землю): ялові грунти;

3) переносне, розмовне “пустий, безпредметний; нікому не потрібний”: ялові поради, “те саме, що марний” — ялові зусилля;

4) “виготовлений зі шкіри великої рогатої худоби”: ялові чоботи.

Таким чином, ні шніцель, ні биток не можуть бути яловими. У цьому разі вживають прикметник яловичий (від яловичина). А ще природніше: шніцель з яловичини, биток з яловичини.

* * *

“Увіковічувати чи увічнювати?”

Перше дієслово — калька, друге — питоме українське. Тому в сучасній літературній мові переважно виступає увічнювати, а увіковічувати маловживане.

* * *

“Хочу відкрити зал для ігор, установити автомати. Але як правильно його назвати — гральний чи ігровий?”

СУМ подає обидва слова. Однак більш прийнятне все-таки гральний, оскільки воно походить від українського дієслова грати, тоді як ігровий скопійоване з російського игровой.

* * *

“Як розрізняти префікси пре- і при-?”

Пре- вживається переважно в якісних прикметниках та прислівниках для вираження найвищого ступеня ознаки: прегарний, презавзятий, премудрий, пречудово, препогано.

При- використовується здебільшого в дієсловах, що передають такі поняття, як наближення, приєднання, результат дії, а також у похідних словах: прибігти, прибудувати, прикрутити, приборкати, пришвидшити; прибуття, притулок, прибраний, привабливо.

Крім того, префікс пре- виступає в словах презирливий, презирство й у лексемах старослов’янського походження преосвященний, преподобний, престол, а префікс при- в іменниках та прикметниках, утворених від сполучення іменників з прийменниками: пригірок, приярок; прибережний, прикордонний.

Префікс прі- притаманний тільки словам прізвисько, прізвище, прірва.

Одним рядком

Неправильно

Правильно

вітальна адреса

вітальний адрес

все рівно

все одно

по жовтень включно

до жовтня включно

приносити шкоду

завдавати шкоди

втягти в роботу

залучити до роботи

звертатися за допомогою

звертатися по допомогу

приступати до праці

ставати до праці

рух шестидесятників

рух шістдесятників

книжна торгівля

книжкова торгівля

вибрати представника

обрати представника

висока ступінь

високий ступінь

носити характер

мати характер

міжнародне положення

міжнародне становище

переписуватися

листуватися

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД
 
© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260.
Настоящие крупье, живой дилер минимальная ставка в играх от 1 рубля.