Уроки державної мови Уроки державної мови Уроки державної мови
 
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

Відповідаємо на запитання читачів (XXIV)

“Переважаюча чи переважна кількість населення?”

У розумінні “який має перевагу над кимось, чимось” треба вживати слово переважний, а не переважаючий (калька з російської преобладающий). Переважний контингент, переважна кількість. Неправильно: переважна більшість, оскільки у змісті цього іменника закладене таке означення.

* * *

“Читаюча громадськість чи читацька громадськість?”

Український прикметник читацький (стосовний до кола читачів) цілком заступає тут перекладене з російської читаючий.

* * *

“Чому вважають хибним вислів передовий авангард?”

Авангард походить з французької мови, де компонент avant означає “попереду”, а garde — “охорона”. Лексему авангард уживають на позначення частини або підрозділу, які під час пересування військ ідуть попереду головних сил. Друге значення — “передова частина суспільства”. Словосполучення передовий авангард є тавтологічним, і тому користуватися ним не бажано.

* * *

“Чи синонімічні іменники посол, посланник, посланець?”

Усі три лексеми близькі між собою значенням, але в окремих стилях спостерігається сувора диференціація їх. Так, у мові дипломатів слова посол і посланник істотно розрізняються.

Посол — це повноважний найвищого рангу дипломатичний представник однієї держави в іншій, а посланник рангом нижчий від нього. Проте в усному та художньому мовленні їх часом використовують у значенні, притаманному іменникові посланець,— “особа, котру хтось послав з якимись дорученнями, завданнями”. Наприклад: “Латину тільки що сказали, що од Енея єсть посли” (Іван Котляревський). Інше значення іменника посланець — “гонець; той, хто приносить звістку, повідомлення”. “Він (кошик білих хризантем) так виглядав, немов прийшов до неї звідкись посланцем, приніс їй чиєсь далеке й прекрасне вітання!” (Валер’ян Підмогильний). Останнім часом поширене вживання цього слова в розумінні “чийсь представник для участі в чомусь”. Загальне значення лексеми може конкретизуватися певними відтінками: безпосередній виконавець якоїсь роботи; учасник-спостерігач; учасник-представник того, ким делегований. Отже, в офіційній, діловій мові іменники посол та посланник є термінами, кожен зі своїм значенням, і вживати їх як синоніми не слід. У інших стилях посол і посланник (останнє тепер сприймається як застаріле) у певних контекстах можуть виступати синонімами слова посланець.

* * *

“Які трапляються помилки у вживанні форм ступенів порівняння?”

Перелік їх подає мовознавець Галина Волкотруб.

1. Порушенням літературної норми є поєднання вищого ступеня прикметника з родовим відмінком іменника без прийменника (він дужчий тебе, яблуня вища груші) або вживання вищого ступеня з відносно-питальним займенником чим (я спокійніший, чим ти). Ці похибки виникають під впливом російської мови, в якій такі конструкції становлять літературну норму.

2. Досить часто трапляються випадки контамінації (змішування) простої і складеної форм ступенювання: більш легший, найбільш легший, більш простіший, найбільш простіший. Літературними є форми: більш легкий, легший, найбільш легкий, найлегший, більш простий, простіший, найбільш простий, найпростіший.

3. Поширена помилка — неправильне узгодження простої форми вищого ступеня, як-от: мій брат вище, ніж ти; Валя стала набагато серйозніше; ці яблука дешевше від тих. У реченнях потрібно вжити форми вищий, серйозніша (серйознішою), дешевші, бо в українській мові проста форма вищого ступеня має категорії роду, числа, відмінка й узгоджується за ними, наприклад: “Гарячіше сонце в нашому дитинстві, ласкавіше, голубіше, ближче небо, золотіші зорі, різноманітніший, цікавіший, багатіший увесь широкий світ” (Степан Васильченко). Зазначена помилка виникає під впливом російської мови, в якій, на відміну від української, проста форма вищого ступеня не змінюється за родами, числами, відмінками: вечер (ночь, утро) сегодня теплее, чем вчерашний (-яя,— ее); их дом (квартира, село, окно) больше, чем у нас. Від відмінюваних ступеневих форм прикметника треба відрізняти невідмінювані прислівникові форми. “Краще гірка правда, ніж солодка омана” (Микола Олійник); “Краще своє латане, ніж чуже хватане” (прислів’я); “Краще гірка правда, ніж солодка брехня” (прислів’я). У цих прикладах (двокомпонентних реченнях з некоординованими головними членами) слово краще — це прислівник, який, звичайно, не узгоджується з підметом.

Випадки неузгодження вищого ступеня прикметників трапляються й у творах письменників-класиків, наприклад: “Аж страх погано У тім хорошому селі: Чорніше чорної землі Блукають люди...” (Тарас Шевченко); “Завжди величніше путь На голгофу, ніж хід тріумфальний...” (Леся Українка).

* * *

“У чому полягає семантична різниця між дієсловами циклувати і циклювати?”

Циклувати — працювати циклічним методом; розподіляти роботу за циклами. Похідні: циклований, циклування. Циклювати — обробляти дерев’яну поверхню підлоги, виробів та деталей циклею. Циклювати паркет. Похідні: цикльований, циклювання.

* * *

“Що означає слово збільшувальний, а що збільшуваний?”

Збільшувальний — який збільшує. Збільшувальне скло, збільшувальний суфікс. Збільшуваний — якого збільшували, збільшують. Збільшувана доза ліків

Одним рядком

Неправильно

Правильно

в кінці кінців

кінець кінцем

внедовзі

невдовзі

в самий

раз якраз

всеціло

цілком

навідмаш

навідліг

недовподоби

не до вподоби

невпопад

не до ладу

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД
 

© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260.