Уроки державної мови Уроки державної мови Уроки державної мови
 
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

Відповідаємо на запитання читачів (XXV)

“Чи можна сказати: вільна вакансія?”

Таке словосполучення недоречне, бо іменник вакансія (походить від латинського vacans) означає “вільне місце”. А якщо до нього додати ще прикметник вільна, то вийде тавтологічний вислів. Тому краще вжити: в школі (на підприємстві, в установі, закладі) є вакансія, або вільне місце вчителя (економіста, бухгалтера, програміста).

* * *

“Пришити гудзик чи гудзика, відправити лист чи листа?”

Такі питання виникають перед багатьма мовцями. Як на те, трапляються випадки, коли той самий іменник, виконуючи в реченнях синтаксичну функцію додатка, в одному з них стоїть у родовому відмінку, а в іншому — в знахідному. Наприклад, “Пішла вона до сусідів Поради просити... Присудили сусідоньки У наймах служити” (Тарас Шевченко), “Він дасть пораду, як і що,— знайшов вихід Антін” (Степан Чорнобривець). То від чого залежить певний відмінок додатка? Чи є якесь правило щодо цього? На відміну від російської мови, в українській іменник-додаток часто вживають у родовому, а не в знахідному відмінку: “Де шукати благостині?” (Панько Куліш), “Гляди, дядьку, порядку” (Матвій Номис).

Отже, ближче до народнорозмовної традиції буде: пришити гудзика, відправити листа, купити хліба.

* * *

“Чим схожі вислови три з половиною рази і три й п’ять десятих раза?”

В обох використано кількісну назву раз, що відмінюється, як мільйон, мільярд: у сполученні з числівниками 2, 3, 4 має форму рази, а з дробовими числівниками — раза.

* * *

“Полтавці чи полтавчани, луганці чи луганчани?”

Звуковий комплекс -чан уживається тоді, коли звук ч, що стоїть перед суфіксом -ан, належить не до нього, а до кореня. Оскільки при творенні похідних від Полтава та Луганськ підстав для виникнення ч перед суфіксом -ан на українському грунті немає, то назви полтавчанин і луганчанин треба вважати за такі, що виникли під впливом російської мови. Тому перевагу слід надавати формам полтавці, луганці.

* * *

“Чи тотожні дієслова облишити й полишати?”

Облишити — перестати щось робити; відмовитися від попередніх намірів, бажань. А також ця лексема вживається для висловлення прохання, вимоги припинити якусь дію. “У кишені він намацав сірники, але палити облишив” (Степан Чорнобривець). Полишати1, недоконаний вид, розмовне. У значенні “залишати” використовується тільки тоді, коли йдеться про багатьох осіб або низку предметів чи явищ. “Й звірі, як відомо, полишають сліди. Німий же був безслідний” (Павло Загребельний). Полишати2, доконаний вид. Залишити всіх чи багатьох, все чи багато чогось; позалишати. “Пастухи, що недалеко пасли, полишали худібку і стали підходити до веселих співаків” (Наталія Кобринська). Зі змісту дієслів облишити й полишати видно, що вони не тотожні.

* * *

“Яка семантична відмінність між словами спалений і спаленний?”

Спалений — 1. Дієприкметник від спалити. “Де-не-де на схилах яру жовтіли прогалини спаленої сонцем трави” (Олесь Донченко).

2. Прикметник. Передає значення “який зазнав дії вогню, сонця тощо; згорілий”. “По дорозі до землянки, викопаної неподалік спаленої хати, він угледів ще одну групу полонених” (Олександр Довженко), “Засмерділо спаленим бензином” (Євген Гуцало).

Спаленний. Здатний горіти, згоряти; горючий.

* * *

“Коли вживати вірогідний, а коли — ймовірний?”

Дехто сприймає ці прикметники як синоніми й помилково пише: “Мені про те відомо з імовірних джерел”; “Таке припущення — вірогідне”. А треба написати навпаки: в першому реченні — вірогідних, у другому — ймовірне. Вірогідний — цілком правдивий, достеменний; який не викликає сумніву. “Найбільш вірогідними є відомості Геродота про найближчі до Ольвії території” (з “Нарисів стародавньої історії України”), “Всю ніч Галя думала, як сказати матері про те, що вона вирішила. Вигадувала різні причини. І всі вони здавалися їй такими вірогідними” (Юрій Мокрієв). Імовірний (ймовірний) — той, що його можна тільки припускати; можливий. “Страховище, безумовно, було дніпровським собакою. Або, може, величезним сомом. Останнє більш імовірне” (Олесь Донченко). Крім того, це слово означає ще “довірливий”. “Імовірний він дуже: найбрехливішому брехунові ладен зараз повірити” (Словник за редакцією Агатангела Кримського).

* * *

“В українських та російських мовах є лексеми, що звучать однаково (або схоже), але мають різні значення. Чи може це призвести до неправильного слововживання?”

Може. Перекладаючи так звані міжмовні омоніми, маємо враховувати, що багатозначне російське слово не обов’язково відтворюється таким самим українським. Приміром, военный треба передавати двома нашими прикметниками воєнний і військовий, а отношения — кількома іменниками: відношення, відносини, стосунки (взаємини), ставлення; відповідниками дієслова предупреждать є попереджати, запобігати, випереджати тощо.

* * *

“Як відмінюється в орудному відмінку слово Перетц?”

Прізвища чоловічого роду на ц — Гурвіц, Перетц, Шварц відмінюються так само, як загальні назви типу шкіц. Тому в орудному відмінку пишемо Гурвіцом (а не Гурвіцем), Перетцом, Шварцом.

Приклади міжмовної омонімії

Російська мова

Українська мова

баня (лазня)

купол

заказывать (замовляти)

запрещать

злодей (лиходій)

вор

лечить (лікувати)

считать

лишить (позбавити)

оставить

луна (місяць)

эхо

мешать (заважати)

размешивать

неделя (сім днів тижня)

воскресенье

орать (репетувати)

пахать

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД
 

© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260.