Пошук  
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

Преміальний — премійований — преміювальний

Розрізняються значенням.

Преміальний — належний премії. Преміальні гроші.

Премійований — дієприкметник від преміювати. Премійований автор винаходу.

Преміювальний — який стосується преміювання. Преміювальна комісія.

* * *

Недружний — недружній

Недружний — незгуртований, неодностайний. Недружний колектив. Недружна родина.

Недружній — ворожий, неприязний. Недружній тон. Недружнє ставлення.

* * *

Нащо — на що

Нащо (наголос на першому складі). 1. Прислівник. Синонім навіщо. “О люди! Люди небораки! Нащо здалися вам царі? Нащо здалися вам псарі?” (Тарас Шевченко). 2. Використовується зрідка як сполучне слово в підрядному допустовому реченні. Нащо вже тихою була, та й то збунтувалася проти неправди.

На що, займенник з прийменником (наголос на другому слові). На що сподіватися?

* * *

Насторожі — на сторожі

Насторожі, прислівник. Вислів (бути) насторожі означає “перебувати в настороженому стані”. “Одна... заможна пані хотіла сина оженити з дочкою Ганни Федорівни, аби тільки вивідати тайну. Та Ганна Федорівна усе з цими речами насторожі” (Марко Вовчок).

На сторожі, іменник з прийменником. “Батько, мати не сплять, на сторожі стоять” (Тарас Шевченко).

* * *

Неабияк — не абияк

Неабияк, прислівник. Надто, дуже добре. “Нам щастить неабияк” (Іван Франко); “Ними неабияк пишалися діти” (Михайло Стельмах); “Коли ведмежа підросло, воно зірвалося з ланцюга й неабияк подряпало нічного вартового” (Леонід Смілянський); “Він ухекався неабияк” (Олесь Гончар).

Не абияк, частка з прислівником. “А річки! Скільки їх тут! Не абияк в’юняться, а, здається, закручуються вигадливими петлями” (з журналу); “Коли дівчата приходять на досвітки, то вони сідають не абияк — хто де попало, а на це все ведеться особливий порядок” (з журналу).

* * *

Наниз — на низ

Наниз, прислівник. У напрямку до нижньої частини чогось, донизу, униз; до гирла річки тощо. “За садком грунт спадав з пригорка наниз” (Іван Нечуй-Левицький); “Пароплав ішов наниз” (Григорій Епік).

На низ, іменник з прийменником. “Швидко дві цеглини котилися, гуркотячи, з гори на низ” (Панас Мирний).

* * *

Нагору — на гору

Нагору, прислівник. На верхню частину чогось. “Я пройшов з адміністратором нагору до зали” (Юрій Яновський).

На гору, іменник з прийменником. “Старий Прокопенко і чотири молоді богунці стали підніматися на гору” (Олександр Довженко).

* * *

Зате — за те

Зате, сполучник. Використовується для протиставлення речень або їхніх частин. Синоніми проте, однак, рідше тому. “Латин од няньки наживався, зате за няньку і вступався” (Іван Котляревський).

За те, займенник з прийменником. “(Мавка:) А я не знаю нічого іншого, окрім берези, за те ж її й сестрицею взиваю” (Леся Українка).

* * *

Аргументація — аргументування

Збігаються у значенні “наведення доказів на користь чогось”. Переконлива аргументація (переконливе аргументування) висунутих положень.

Тільки аргументація вживається у розумінні “сукупність аргументів”. Положення підкріплені солідною аргументацією.

* * *

Ілюстрація — ілюстрування

Мають спільне значення “наведення, використання прикладів, малюнків, схем для наочного пояснення чи підтвердження чогось”. “Там, де в підручнику було сказано одним рядком: “Творчість Котляревського покликала до життя десятки наслідувачів”, я вдався навіть до ілюстрацій” (Олекса Гуреїв). “Любовно працював над ілюструванням дум Михайло Дерегус” (Максим Рильський).

Тільки ілюстрація вживається в розумінні “зображення у книжці або журналі, що пояснює зміст тексту; малюнок”. “Тарас тої зими закінчив свою картину “Катерина”, робив ілюстрації до книжок” (Оксана Іваненко).

* * *

Вряд (уряд) — в (у) ряд

Вряд (уряд), прислівник. 1. Один біля одного; поряд. “У яру гребля, верби вряд” (Тарас Шевченко). 2. Один за одним (у часі); підряд. “Я випив три склянки води вряд” (Юрій Смолич).

В (у) ряд, іменник з прийменником. В одну лінію. “Хитався вечірній задуманий сад, коли їх над яром поставили в ряд і дула повільно на них навели” (Володимир Сосюра); “Біля ставка Моргаленко вишикував своїх людей по четверо в ряд” (Леонід Первомайський).

* * *

Глуз — глузд

Глуз (у), мн. глузи,-ів, розмовне. Глузування з когось, чогось. На глузи брати (підіймати). “— Добре, що я не вів машину,— ніби сам собі зауважує Михайло,— до нового б року вистачило глузів” (Юрій Яновський).

Глузд (у), розмовне. Розум. “У голові судді не жив як треба глузд — він все підписував, а правив секретар” (Левко Боровиковський).

* * *

Затим — за тим

Затим, прислівник, розм. Потім, після того (цього); тому; для того; входить до складеного сполучника. “Давид зараз же, вставши з-за столу, почав збиратися. Треба йому затим ще до Тихона зайти” (Андрій Головко); “Правда, що я тобі похвалявся, але ж не затим, щоб ти перехвилювався” (Марко Кропивницький).

За тим, займенник з прийменником. “І вслід за тим під дужими вітрами дуби хитнулися і пущі загули” (Микола Нагнибіда).

НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

META - украинская поисковая система Украинский портАл Старт Украина

Tata-2004
...