“Чи є синонімами прикметники перистий і перістий?”

Ні, бо передають різний зміст.

Перистий — у якого листя формою, будовою схоже на перо (про рослину). “Великі шиби уквітчалися голчастою сосною, перистим папоротником, шовковою травою і всякими іншими дивовижними візерунками, що вишив та вимережив славний морозенко” (Степан Васильченко).

Перістий — 1. З плямами іншого кольору (про масть тварин). “Пропало троє коней перістих” (Іван Нечуй-Левицький); “Перістих гудив Лев овець” (Сергій Воскрекасенко). 2. Який має неоднорідне забарвлення; смугастий, строкатий. “Ой гарбузе ти перістий! Із чим тебе будем їсти?” (Словник Бориса Грінченка). Переносно: неоднорідний. “Перістий натовп селян, звиклих до праці, покірно й разом нахилився, і важко загупала мокра з великих лопат земля” (Григорій Епік). Є ще в українській мові прикметник пірчастий із тим самим значенням, що й у слова перистий. “Між пірчастими складними листками горобин ефектно звисають зібрані у щитки оранжеві плоди” (з журналу). Пірчасті хмари (хмарини) — те саме, що перисті хмари (хмарини).

Отож синонімами тут виступають перистий і пірчастий.

“Які поняття виражають іменники іншомовного походження креол, метис і мулат?”

Пояснює лінгвіст Сергій Головащук.

Креол — 1. Потомок перших європейських (переважно іспанських та португальських) колонізаторів у країнах Латинської Америки.

2. Людина, яка походить від змішаного шлюбу іспанців й індіанців, росіян й алеутів тощо. Метис — 1. Екземпляр, що з’явився в результаті схрещування різних порід тварин чи сортів рослин. 2. Нащадок від шлюбів представників різних людських рас. Зокрема в Америці — від шлюбів індіанців з європейцями. Мулат — нащадок від шлюбів білих і негрів.

“Чому родовий відмінок від загальної назви лев має форму лева, а від імені Лев — Льва?”

Як відомо, в українській мові спостерігається тенденція відрізняти антропологічну власну назву від назви загальної або антропологічної іншого виду (порівняймо: співак, баран з наголосом на останньому складі та Співак, Баран — на першому). Очевидно, бажанням відрізнити їх одну від одної можна пояснити те, що ім’я має форми Льва, Льву, Львом і т. ін.

Ця тенденція підтримується практикою: загальнопоширеними є форми Льва, Львович, Львівна. Підтвердженням правильності форми Льва можна вважати найменування міста — Львів. Адже Львів — присвійний прикметник від імені Лев. Назва його саме так звучить по-українському (а не Левів).

“Як правильно писати по-українському прізвище: Калениченко чи Калиниченко?”

Прізвище, про яке йдеться, має два варіанти: Калениченко та Калиниченко. Перший утворено від імені Каленик, другий — від імені Калина або від назви рослини (калини).

Тому правомірні обидва написання. А для кожного конкретного носія прізвища правильним є той варіант, що відповідає записові у свідоцтві про народження чи в паспорті.

“Здобувач чи пошуковач?”

Обидва слова побутують у мові науковців, котрі захищають кандидатські або докторські дисертації. Тож якій лексемі надавати перевагу? Згадаймо, що на титульній сторінці дисертаційного дослідження й на авторефераті написано: “Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата (доктора...).” Отже, дисертація на здобуття, а той, хто захищає її, природно, здобувач, а не пошукувач. Крім того, звернімо увагу на вислів науковий ступінь (ступінь — іменник чоловічого, а не жіночого роду), що цілком закономірно заступив поширене у мовній практиці словосполучення вчений ступінь: адже захищається наукова розвідка, автор її — науковець.

Члени спеціалізованої ради слухають, як виступає здобувач, аналізують захист і присуджують йому науковий ступінь кандидата або доктора. Саме присуджують, а не присвоюють; цю останню дію зафіксовано в іншому вислові: присвоїти наукове звання, наголошується у посібнику “Культура мови на щодень”.

На адресу (а не в адрес) спеціалізованої ради надходять відгуки (якраз цьому іменникові належить пріоритет за місцем у словотвірній будові української мови, а не відзиву) про автореферат. Зачитують відгук провідної (а не ведучої) організації. Висновок автор дисертації заслуговує наукового ступеня, або заслуговує присудження наукового ступеня відповідає сучасним літературним нормам.

Одним рядком

НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД