Уроки державної мови Уроки державної мови Уроки державної мови
 
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

Говорити українською мовою

І не тільки говорити, а й писати, перекладати. Саме така форма (коли дієслово сполучається з безприйменниковим орудним відмінком іменника мова) нині найуживаніша, властива усім стилям. Співвідносні прислівники на зразок по-українському, по-німецькому, по-румунському типові для публіцистики та усного мовлення. Нарешті, третій синонімічний засіб — прислівники на -cьки,-цьки — ознака розмовного стилю: по-українськи, по-французьки, по-китайськи. Тенденція ж поєднувати дієслово з іменником та прийменником на (говорити на українській мові, перекладати на англійську мову) послаблюється, втрачає свою перевагу і, можливо, зникне зовсім.

Незвично застосовані лексеми в нас часто беруть у лапки. Однак не завжди в цьому є потреба. Лапки зайві, якщо переносне вживання слова поширилося, стало зрозумілим без контексту. Або, якщо лексему супроводжують усталені звороти так званий, так би мовити. У мовному обігу нині є багато слів і висловів, переносне значення яких зрозуміле всім, але на письмі їх за звичкою одягають у лапки. Наприклад: епіцентр, клімат, географія, операція, здоров’я, прописка, морж, заєць, вузькі місця, круглий стіл, чорний хід, зелена вулиця, візитна картка, пташине молоко, морські ворота, білі плями тощо. Їх треба вживати без лапок, так само, як і фразеологізми власне українського походження чи запозичені з інших мов: сушити голову, про чорний день, заламувати ціну, танцювати під дудку, авгієві стайні, гордіїв вузол, не в своїй тарілці, яблуко розбрату і под.

Назви іноземних марок автомобілів та літаків пишуться, як правило, теж без лапок і з малої літери: форд, фіат, пежо, рено, мерседес, ауді, хонда, фантом, боїнг. Проте слова своєї або близьких російської та білоруської мов, виступаючи в символічному значенні, потребують окремого виділення, що досягається вживанням лапок. Оскільки символічними назвами стають здебільшого власні імена, то в них зберігається велика літера: автомашини “Таврія”, “Волга”, “Жигулі”, “Лада”, трактор “Білорусь”, літаки “Антей”, “Руслан” і т. ін.

Що ж до найменувань марок машин, які походять від слів із загальним значенням, то вони також частіше пишуться з великої літери (“Москвич”, “Нива”, “Запорожець”, “Чайка”), хоч можуть бути і з малої літери, і без лапок (москвич, запорожець, чайка) у художніх текстах, при передачі розмовного стилю.

Для позначення особи чи осіб, на чию честь споруджено пам’ятник (монумент), у нашій мові звичайно вживають давальний відмінок іменників. Наприклад: “У світі є 400 пам’ятників Тарасові Шевченку” (з газ.). Можливе поєднання слів пам’ятник, монумент із родовим відмінком іменників. Та іноді така сполука набуває двозначності: “Нам розповідали про пам’ятник молодих патріотів” (з газ.) — пам’ятник, який вони збудували, чи поставлений на їхню честь? Щоб уникнути двозначності, слід користатися давальним відмінком: пам’ятник молодим патріотам.

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

 
НАЗАД | ЗМІСТ | ВПЕРЕД

© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua