Уроки державної мови Уроки державної мови Уроки державної мови
 
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

Терміни знайомі й незнайомі

В українській мові терміни начебто і не відрізняються від інших слів: мають певні значення, граматичні категорії, відмінюються, вживаються як повноправні лексичні одиниці. Але терміни виражають наукові, технічні поняття, обслуговують спеціальні галузі. Й таке їхнє призначення не могло не відбитися на характері цієї досить великої групи слів.

Тож порівняймо, як поводяться звичайні лексеми в мові літературній і професійній. Ми кажемо: землекоп узяв лопату, дитині купили лопатку. Лопатка — це маленька лопата. Однак, маючи на увазі медичний термін, що позначає широку трикутну кістку у верхній частині спини, можна стверджувати лише жартома: в малюка — лопатка, а в дорослого — лопата. Кулачок, який міститься на розподільному валу двигуна, буває і великий, і маленький. Та й великий він усе ж таки кулачок, а не кулак. Від прикметника важкий утворюється вищий ступінь порівняння важчий, проте ніхто не скаже: “У них важке машинобудування, а в нас важче”. Багато чи мало масла — ми ставимо це слово в однині. Бо, як відомо, такі іменники не виступають у множині. Це в літературній мові. А ось у професійній виступають: маслаў, граніти, сталі й под. Навіть рід слова іноді змінюється: окуляри — звичайне, окуляр — технічний термін (елемент складної оптичної системи з двоступеневим зображенням — мікроскопа, зорової труби). Аналогічно: клавіша — клавіш, манжета — манжет, спазма — спазм.

Таких відмінностей немало. Але що ж тут найважливіше? Лінгвісти визначили дві головні особливості терміна. По-перше, він тісно пов’язаний з певною науковою чи технічною сферою: одне й те ж саме слово в різних галузях має різний зміст (наприклад, реакція в медицині, хімії і в політиці). По-друге, зміст терміна розкривається через точне, логічне визначення, а не лексичне значення слова.

Люди довго й наполегливо шукають і в рідній мові, і за її межами підхожу назву для нового явища в науці, техніці. Американський учений Норберт Вінер так розповідав про походження слова кібернетика: “Я наполегливо працював, але з перших кроків був вельми заклопотаний тим, як назвати предмет, про який я писав. Спочатку пробував знайти якесь грецьке слово, котре виражає значення “той, що передає повідомлення”, але я знав тільки angelos. В англійській мові angel — це янгол. Отже, angelos уже було зайняте,s і в моєму випадку могло лише викривити зміст книги. Тоді я став шукати потрібне слово з-поміж термінів, пов’язаних із галуззю керування чи регулювання. Єдине, що я зміг дібрати, було грецьке kybernetes, яке означало “стерновий”, “штурман”. Я вирішив, що, оскільки слово, яке відшукав, уживатиметься по-англійськи, слід віддати перевагу англійській вимові, а не грецькій. Так я натрапив на назву кібернетика. Згодом дізнався, що іще на початку ХІХ століття це слово попадалося у французького фізика Ампера, але осмислювалося в соціологічному плані... У слові кібернетика мене привабило те, що воно найбільше серед інших відомих мені слів підходило для вираження всеохопного мистецтва регулювання і керування, застосовуваного в різноманітних галузях”.

Чимало термінів утворено шляхом метафоризації — перенесення назви з одного явища або предмета на інший на підставі подібності ознак чи функцій. Такий спосіб спільний для всіх мов. Приміром, поширений у техніці термін сорочка (ізольована порожнина в машинах та апаратах для циркуляції охолоджувальної чи обігрівної речовини) передається в слов’янських мовах так: в українській сорочка, в російській рубашка, в чеській kosile і т. д. Тобто для називання спільного поняття кожна мова знаходить власні лексичні засоби.

Але є випадки, коли в природні мовні процеси втручаються позамовні чинники. У період прискореного зближення мов народів колишнього Радянського Союзу, як зазначається в навчальному посібнику “Культура слова”, ознакою гарного тону було впровадження запозичень з російської без огляду на те, існувала така потреба чи ні. З цих міркувань при загальнонародному українському слові черевик для називання приладу, що накладається на рейку з метою гальмування вагонів, до нашої мови введено російський термін башмак. Таке саме відбулося зі словом спідниця (вид жіночого одягу), яке в технічному вжитку поступилося місцем російському юбка (нижня частина бокових стінок циліндричного виробу). Не взято до уваги навіть те, що українська юпка — це верхній жіночий одяг з рукавами, тобто ознака суперечить назві.

З української термінології в тридцяті роки під гаслами інтернаціоналізації вилучили не тільки наші питомі слова, котрим у російській відповідали запозичення: приросток (префікс), наросток (суфікс), дієйменник (інфінітив). Терміни іншомовного походження, яких не було в мові північного сусіда, замінено в нас російськими. Скажімо, хімічний елемент у вигляді твердої речовини сірого кольору, що входить до складу мінералів, звався в українській, як і в багатьох інших мовах, арсен (з грецької), а нам нав’язали російське миш’як.

Спільна для багатьох слов’янських і неслов’янських мов назва тугоплавкого сріблясто-білого металу манган була заступлена словом марганець тільки тому, що цей германізм уживається в російській мові. Інші терміни, утворені від манган,— манганін, манганіт, залишилися (бо вони використовуються в російській термінології).

Російському шар (зменшене шарик, прикметник шариковый) відповідає українська куля (зменшене кулька, прикметник кульковий). Російська шариковая ручка — українська кулькова ручка; відповідником російського шариковый подшипник (шарикоподшипник) мало б бути українське кульковий підшипник (кулькопідшипник). Натомість з “інтернаціоналістських” міркувань у технічну термінологію запровадили семантично незграбний витвір шарикопідшипник.

У ботанічній термінології тривалий час уживався оригінальний український термін на позначення родини рослин окружкові, але в п’ятдесятих роках його замінено запозиченим зонтичні.

Таке бездумне калькування, аби максимально наблизитися до російської, засвідчує в українській мові довжелезна низка термінів. Ось лише деякі: болванка, баранка, движок, затвор, карман, оборот, підйомник, рубильник, рульовий, штепсельна вилка. Цей перелік можна доповнити неоковирними термінологічними словосполученнями крокуючий екскаватор, обслуговуючий персонал, ведучий спеціаліст або взятими живцем із російської віддієслівними іменниками вивозка, обрізка, обрубка, офлюсовка, поставка, прописка та ін. Саме такий шлях “збагачення” української термінологічної лексики цілком відповідав “рекомендаціям” Всесоюзної наради з питань розроблення термінології в мовах народів СРСР.

Нині в незалежній Україні ми виправляємо помилки в цій царині. Видано перший у нашій лексикографії “Російсько-український словник наукової термінології. Математика. Фізика. Техніка. Науки про Землю і Космос”. Він охоплює терміни і найпоширеніші номени понад 50 галузей сучасної науки і техніки. Їх тут міститься близько 120 тисяч. Побачили світ “Російсько-український словник наукової термінології. Біологія. Хімія. Медицина” та “Російсько-український словник наукової термінології. Суспільні науки”, що включають по майже 100 тисяч термінів і номен кожен. Виходять й інші видання, потреба в яких назріла вже давно.

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

 
НАЗАД | ЗМІСТ | ВПЕРЕД

© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua

grandschool.net - Школа Бизнеса Grand School.