Уроки державної мови Уроки державної мови Уроки державної мови
 
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

В анфас чи анфас?

У нашій мові є велика група слів, близьких за звуковим складом і вимовою, але різних за значенням і написанням. Це так звані пароніми: абонемент-абонент, афект-ефект, линути-ринути, мимохідь-мимохіть, талан-талант і под. (про деякі з них ми згадували в попередніх “Уроках...”). Щоб не плутати їх у вживанні, треба знати, що виражає кожна з таких лексем. Наприклад, абонемент — то право користуватися, за плату або безплатно, чим-небудь (місцем у театрі, на стадіоні, книжками в бібліотеці тощо) протягом певного часу, а також документ, який посвідчує це право. Читацький абонемент, абонемент на футбольні матчі сезону. Абонементом називають і відділ у бібліотеці, й замовлення та одержання для читачів літератури з інших книгозбірень. Міжбібліотечний абонемент.

Абонент — той, хто послуговується абонементом. Найчастіше це слово вживають на позначення особи або установи, на ім’я якої оформлено телефон, закріплено той чи той номер. “Телефонний комутатор має сигнальне обладнання, що дає можливість диспетчерові бачити і чути, який з абонентів викликає його для телефонних переговорів” (з журналу).

Семантично відмінні адаптація й адоптація. Адаптація — пристосування організму до певних умов середовища. Крім того, полегшення тексту для осіб, що починають вивчати іноземну мову. Адаптація уривка.

Адоптація — усиновлення. Адоптація малюка з дитбудинку.

Глуз-глузд. Глуз — насміхання з когось, чогось. “Обличчя в Мишуні було круглясте, губи пухкі, і саме вони викликали нестерпні глузи дівчат” (Юрій Яновський). Глузд — розум, тверезе розуміння речей. “Переміг здоровий глузд” (Ірина Вільде).

Естакада-естокада. Естакада — споруда (поміст) для прокладання залізничного або іншого шляху над землею. Естокада — прямий перпендикулярний удар шпагою, рапірою чи еспадроном при фехтуванні.

Ще одна пара слів-паронімів: афект-ефект. Перше з них передає стан дуже великого, але короткочасного нервового збудження, під час якого людина втрачає самовладання. “В стані афекту він тупо гатив стиснутим кулаком лівої руки в полум’я” (Микола Руденко).

Друге виступає в таких значеннях.

1. Результат, наслідок яких-небудь заходів. Економічний ефект. 2. Сильне враження, викликане кимось або чимось. “Поезія від давніх-давен уміла використовувати ті музикальні ефекти, які дає сама мова” (Іван Франко).

Безперечно, замінювати ці пароніми один одним не можна.

Автограф — власноручний, звичайно пам’ятний, підпис, напис чи текст. “Іван показав книгу з автографом редакторові журналу” (Микола Руденко); “Посилаю також вірш Мирного. Він може бути автографом” (Михайло Коцюбинський).

Іменник автограф часом уживають у сполученні з присвійним займенником свій. “На зустрічі з глядачами кіноактор охоче роздавав свої автографи” (з газ.). Виникає повторення, оскільки перша частина цього іменника — авто — якраз і означає свій, власний. У таких випадках уникати тавтології можна, випускаючи лексему свій (роздавав автографи) чи замінюючи автограф іншим словом (ставив свій підпис).

Слід перебудовувати і схожий вислів свій автопортрет з тих же самих міркувань. Тут можливі теж два варіанти: або прибрати слово свій і залишити тільки автопортрет, або усунути компонент авто, тоді вийде цілком грамотне: свій портрет.

Прислівник анфас має зміст “обличчям до того, хто дивиться”. По-українськи його треба подавати без прийменника, адже у французькій мові, з якої це слово запозичено, воно буквально значить “ в лице” (en face). Однак іноді кажуть і пишуть неправильно: сфотографуватися в анфас замість анфас. Належить уживати так: “І фотографії повирізував, правда, самі лише профілі — анфас ніде не попадався” (Олесь Гончар); “Одна з телевізійних камер передає зображення пілота анфас, а друга — збоку” (з газ.).

Афіша — об’ява — оголошення. Слова-синоніми, котрі означають “надруковане або написане повідомлення про концерт, виставу, лекцію і т. ін., що вивішується на видному місці”. Усі три лексеми, зафіксовані в словниках, раніше активно використовувалися в мовному вжитку — усно й на письмі. На жаль, нині перевагу чомусь надають оголошенню. А відповідно й дієсловам, які утворені від нього: оголошують (а не об’являють) конкурс, набір, прийом; оголошують збори відкритими. Це збіднює нашу мову.

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

 
НАЗАД | ЗМІСТ | ВПЕРЕД

© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua