Уроки державної мови Уроки державної мови Уроки державної мови
 
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

“На місці звалища... розбили парк”

В усному й писемному мовленні нерідко натрапляємо на кумедні з погляду лексико-фразеологічних норм вислови: “На місці звалища мешканці молодого міста розбили парк”. Дієслово розбити є синонімом слів знищити, розтрощити, роз’юшити тощо. Воно входить до таких словосполучень, як розбити лоба, розбити (розірвати) кайдани, розбити серце і т. ін. Щодо парку або саду потрібно використовувати більш підхожі лексеми — посадити, насадити, виростити.

Величезна кількість таких помилок пояснюється тим, що тривалий час серед багатьох українців українська мова не виконувала функції рідної мови, якою думають, спілкуються в усіх сферах життя, мріють і снять, радіють і сумують. Вона була непотрібним додатком до іншої, престижнішої мови. У рамках політики зближення націй та злиття мов, що досягла апогею під час застою 70–80-х, слова, не схожі на російські, викидали з нашої мови або оголошували діалектними, застарілими, штучними, не зрозумілими народові. З академічного Інституту мовознавства до видавництв і редакцій надходили списки заборонених слів та висловів (на зразок либонь, робітня, красне письменство), які при редагуванні наказувалося вилучати з оригінальних та перекладних творів.

Має рацію Олександр Пономарів: тривале зросійщення українців призвело до втрати дороговказів у користуванні рідною мовою. Досі багато хто з мовців залюбки вживає слова благополуччя, відправлятися, діючий, добросовісний, економити, значимий, корзина, настійливий, прийомна, протиріччя, початкуючий і майже цілковито ігнорує далеко кращі синонімічні відповідники добробут, вирушати, дійовий, сумлінний, заощаджувати, значущий, кошик, наполегливий, приймальня, суперечність, початківець.

Відомо, що кальки мають використовуватися лише тоді, коли у своїй мові немає потрібних лексем для позначення того або того предмета, істоти, явища. Але ці кальки, яких “побутує” у нас сила-силенна (і явних, і примаскованих росіянізмів, з не властивими для української мови чужомовними значеннями), як звичайнісінькі дублети наших питомих слів не тільки відтісняють їх на другий план, а й узагалі витискують із загального вжитку

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

 
НАЗАД | ЗМІСТ | ВПЕРЕД

© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua