Уроки державної мови Уроки державної мови Уроки державної мови
 
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

Всюдисущий прийменник “за”

Останнім часом, пише довідник “Культура української мови”, в газетних текстах спостерігаємо доречне й недоречне вживання іменникових зворотів із прийменником за, що заступають синонімічні вислови з прийменником при. Інакше кажучи, деякі засоби масової інформації безпідставно уникають слововживань типу при бажанні, при однакових даних і подібних, що містять у своєму значенні відтінок умови (коли є бажання, якщо маємо однакові дані) й замінюють їх семантично близькими сполуками за бажанням, за однакових даних.

Там, де й справді йдеться про значення умови, де це знаходить вираження в самому лексичному наповненні конструкції, скажімо, за сприятливих обставин, зворот із за правомірний, нормативно виправданий, стилістично доцільний. Але в газетах раз у раз натрапляємо на фрази типу: “За розумнішого розміщення різних організацій... можна знайти чимало приміщень для кафе”; “Сьогодні для того, щоб прибрати в місті сніг, що випав, за атмосферних опадів в чотири сантиметри, потрібно буде три з половиною години”; “Радимо викреслювати прізвища не олівцем, який легко витирається, а ручкою. За цього варто врахувати, що забороняється перекреслювати прізвища кандидатів хрест-навхрест” і под.

Такі приклади засвідчують штучне впровадження прийменника за в усі контексти, в яких можна й треба використовувати синонімічні прийменники при та у (в), чи звертатися до іншої синтаксичної конструкції з підрядними реченнями, які передають різноманітні відтінки обставинних, об’єктних відношень. Хіба є потреба виживати із синтаксичних засобів сучасної української мови звороти із при, що ними широко користувалися наші класики: “При щирості між людьми, при глибокій і міцній симпатії ніякий риск не страшний” (Леся Українка); “В ті дні при співах лебединих...” (Максим Рильський)? На місці цей прийменник і в сполуках: при тому зауважимо, при тому варто врахувати тощо.

А от зі словом допомога літературна норма вимагає, залежно від контексту, вживати прийменники з або за, а не при (з допомогою, за допомогою — правильно, при допомозі — неправильно).

За спостереженнями відомого мовознавця Євгенії Чак, останніми десятиріччями в літературній мові усталилося таке неписане правило: коли йдеться про живу істоту, вдаються до прийменника з (з допомогою брата); коли ж мовиться про неживий предмет, зокрема про інструмент, знаряддя, що сприяє виконанню дії,— до прийменника за (за допомогою електрики, за допомогою новітніх пристроїв).

Та правил без винятків не буває. Доводиться констатувати: сьогодні в книжних стилях дедалі частіше невиправдано застосовують звороти із прийменником за там, де донедавна цілком звичними були синонімічні вислови з прийменником з. Напр.: “Адміністрація за участю представників громадськості відновила роботу добровільних народних дружин”; “За ініціативою молоді проведено озеленення території району” (з газ.).

Але є випадки, коли в реченні потрібен саме прийменник за. Передають прогноз погоди: вітер східний (західний), три метри на секунду. Чи правильний такий зворот? Ні. Чому? Поміркуймо. У метеозведенні повідомляється, з якою швидкістю дме вітер, тобто скільки метрів він пролітає впродовж секунди. А для значення “відрізок часу, протягом якого що-небудь відбувається” українська літературна мова має зворот із прийменником за. Тож треба вживати метрів за секунду, а не метрів на секунду.

Вислів з прийменником на використовується у фізиці: п’ять кілограмів на один сантиметр, тобто на кожен сантиметр поверхні, площі припадає вага в п’ять кілограмів. Очевидно, під впливом таких словосполучень з науково-технічних текстів зворот перейшов і в зведення синоптиків.

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

 
НАЗАД | ЗМІСТ | ВПЕРЕД

© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua