Уроки державної мови Уроки державної мови Уроки державної мови
 
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

Створили правила і самі їх порушують

“Було б добре, якби редакція в “Уроках державної мови” назвала читачам ті слова, правопис яких зазнав змін згідно з новими граматичними правилами 1993 року. Заздалегідь вдячний.

Сергій Довгаль, м. Обухів на Київщині”

Здебільшого, пане Сергію, то лексеми іншомовного походження. У цілій низці слів замість і тепер пишеться и. Це власні назви: Аддис-Абеба, Алжир, Аргентина, Бразилія, Вавилон, Ватикан, Вашингтон, Корсика, Мавританія, Мадрид, Мексика, Сан-Франциско, Сардинія, Сирія, Сицилія, Скандинавія, Тибет, Флорида, Чикаго, Чилі; загальні назви: бравісимо, піанісимо, фортисимо. Буква у замінила ю в словах Жуль (Верн), журі, парфумерія. Приголосні не подвоюються в лексемах бароко, беладона, інтермецо, лібрето, піцикато, стакато. Зникла літера й перед є у словах конвеєр, феєрверк.

З великої літери (але без лапок) пишуться назви культових книг, наприклад, Біблія, Євангеліє, Коран, Псалтир, а також назви релігійних понять: Бог (але язичницький бог Перун і т. ін.), Божа Матір, Син Божий, Святий Дух, Різдво, Великдень, Благовіщення, Покрова, Спасівка та ін.

Раніше писали гаагський, карабахський, лейпцігський, нині — гаазький, карабаський, лейпцизький. У прізвищах В’яземський, Пом’яловський, в імені В’ячеслав і подібних уже ставиться апостроф. Уживається він і в словах дит’ясла, пів’яблука, а півогірка подаємо без дефіса.

* * *

Коли цей “Урок...” було підготовлено, заглянув я до “Нового російсько-українського словника-довідника” (1996) та “Орфографічного словника української мови” (1999) і був вельми подивований. Що ж виходить, шановні науковці з Інституту української мови й Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України? В “Українському правописі” ви подаєте нові правила написання деяких назв, а в згаданих словниках самі ж їх і порушуєте. Конкретніше: в першому з них натрапляємо на Аддіс-Абебу і Тібет (в обох словах і замість и), а в імені В’ячеслав завважуємо брак апострофа. У другому бачимо знову-таки Аддіс-Абебу та плюс Сан-Франціско, Сірію, Сіцілію, Сардінію. То де ж правильно — в “Правописі” чи словниках? І як усе це пояснити нашим читачам, яким газета “Хрещатик” надає консультації з питань державної мови?

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

 
НАЗАД | ЗМІСТ | ВПЕРЕД

© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua