Уроки державної мови Уроки державної мови Уроки державної мови
 
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

Поїхав у Львів чи до Львова?

Публікуючи “Уроки...”, маємо на меті привернути увагу читачів до найпоширеніших помилок, що трапляються в усному та писемному мовленні, зорієнтувати на вибір правильного слововживання, засвоєння сучасних літературних норм — лексичних, граматичних, стилістичних, правописних.

Візьмімо дієслова слати і стелити. На перший погляд, різниці між ними нема. Абсолютні синоніми. Та варто провідмінювати їх, як переконаність у тотожності похитнеться. У першого будуть закінчення: стелю, стелеш, стеле, стелемо, стелете, стелють (постіль). У другого: стелю, стелиш, стелить, стелимо, стелите, стелять (килими). На жаль, дехто цих відтінків не відчуває, тому й припускається похибок у вживанні лексем.

Від дієслова боротися часто неправильно утворюють особові форми. Зокрема, у множині слід казати боремося, а не боремся, борються, а не боряться, як це можна почути в радіо- й телепередачах, побачити на сторінках періодичних видань.

Вищий ступінь порівняння прикметників звичайно вимагає після себе прийменників від, за, над, проти з відповідними відмінками або сполучників як, ніж: “Повітря в горах — дуже прозоре, отже, й видимість тут набагато краща, ніж на рівнині” (Олесь Гончар). Однак у поточному мовному вжитку часом доводиться спостерігати відступи від цього правила, коли, щоб утворити вищий ступінь прикметника, вдаються до прислівникової форми з родовим відмінком слова: “У зайця задні ноги довше передніх”; “Він розумніше свого приятеля”. Такі відступи — помилкові. Треба: “задні ноги довші, ніж (як або за) передні”; “довші проти передніх”; “розумніший за (від або проти) свого приятеля”, “розумніший, ніж (як) його приятель”.

У значенні “зв’язок між людьми” неправомірно вживають слова взаємовідношення, відношення. Треба: взаємини, стосунки. Якщо ж ідеться про контакти між державами, групами людей, годиться послуговуватись іменником відносини: виробничі відносини, суспільні відносини, дипломатичні відносини. Значення “характер поводження з ким, чим-небудь” має передаватися лексемою ставлення: ставлення до батьків, ставлення до навчання. Відповідно й дієслово буде ставитися, а не відноситися, яке так уподобали ті, хто не гаразд знає українську мову.

Їм насамперед адресуємо й інші поради та рекомендації наших мовознавців. Прийменник завдяки доречний у фразах, де йдеться про позитивний фактор, сприятливі умови для здійснення чогось, наприклад: “Андрій Жак страждав до ранку й стрів день на ногах тільки завдяки своєму бургундському темпераменту” (Юрій Яновський). Але це слово неприйнятне тоді, коли мовиться про негативні явища: “Один член команди не з’явився на змагання завдяки хворобі” (з газ.); “... Впритул до житлових будинків затишно розмістився лако-фарбовий завод. Завдяки йому в житловій зоні граничнодопустимі концентрації бутцелату перевищено в шість разів” (з журн.). Натомість у таких випадках належить застосовувати прийменник через чи, залежно від контексту, звороти з огляду на, у зв’язку з: “Озиме восени через засуху не сходило...” (Григорій Квітка-Основ’яненко); “Він (Вихор) попросив у командування відпустку на кілька днів у зв’язку з родинними обставинами” (Василь Кучер).

Як сказати — поїхав у Львів чи поїхав до Львова? Є таке правило: прийменник у(в) вказує, що дія спрямована всередину предмета, простору, а до — що дія відбувається в напрямі до них. Коли мається на увазі рух до міста, села, селища, то треба ставити прийменник до. Отже, поїхав до Львова, а не у Львів.

Прийменником у(в) з іменником у знахідному відмінку послуговуємося, визначаючи час за днями тижня: “у понеділок”, “у середу”,— або з іменником у місцевому відмінку, якщо мова йде про місяці: “у червні”, “у вересні”. Проте, наголошував Борис Антоненко-Давидович, якщо час визначається за роком, слід користуватися родовим відмінком іменника, а не прийменником у(в) з іменником у місцевому відмінку: ближче буде до нашої мовної традиції цього року, а не в цьому році, 1970 року, а не в 1970 році. Так само слід казати торік, а не в минулому році, позаторік, а не в позаминулому році; аналогічні будуть і прикметники — торішній, а не минулорічний, позаторішній, а не позаминулорічний. Також — останнім часом замість в останній час, цими днями замість на цих днях, іншим часом замість в інший час. Правильно щочетверга, щосуботи, а не по четвергах, по суботах тощо.

На думку авторів “Словника труднощів української мови”, прийменник біля може вживатися тільки на означення місця. Зупинився біля будинку. Став біля батька. Невиправдано застосовують його на позначення приблизної кількості “біля ста”, “біля тисячі”. Треба: близько (коло) ста, тисячі.

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

 
НАЗАД | ЗМІСТ | ВПЕРЕД

© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua