Пошук  
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

Відповідаємо на запитання читачів (VII)

“Морквяний чи морковний?”

Від іменника морква походить прикметник морквяний, який не має варіантів. Морквяний сік, морквяне насіння. Але такі варіанти часом безпідставно створюють автори деяких публікацій — не знаючи українського слова, пишуть російське: морковний замість нормативного морквяний.

* * *

“Чи є різниця між дієсловами защепнути й защипнути?”

Защепнути — взяти щось на гачок, защіпку. Защепнути вікно, защепнути двері. Похідне: защепнутий.

Защипнути — затиснути щось щипцями.

Похідне: защипнутий.

* * *

“Духівництво чи духовенство?”

Більше відповідає фонетико-граматичній будові української мови духівництво, про що свідчить, зокрема, і його словотворче гніздо. До нього належать духівник (священик, якому хтось постійно сповідується), духівниця (заповіт про спадщину). Духовенство такого гнізда не має.

“— Духівництво, інтелігенція і землевласники, прошу вийти,— звернувся він до сходу” (Іван Багмут), “Не можна читати без хвилювання духівниці Архипа Тесленка, залишеної братові” (з журналу).

* * *

“Чи збігаються в спільному значенні лексеми вживати і споживати?”

Ці слова багатозначні. Але в розумінні “їсти, пити щось” вони виступають синонімами. Отже, можна сказати уживати (споживати) курятину, уживати (споживати) фрукти. Однак і в названому спільному значенні дієсловам притаманні свої особливості. Словотвірна будова першого ніби диктує сполучуваність його з формою знахідного відмінка та прийменником у: уживають у страву багато кропу, петрушки. А в споживати наявне виразне значення “використовувати, витрачати для задоволення якихось потреб”. Звідси й похідні утворення споживний (споживні властивості, споживні гриби), споживчий (споживчі товари, споживче товариство, споживча кооперація).

* * *

“Як визначати рід відмінюваних іменників?”

Вказівка на рід міститься уже в зовнішній формі слів: панорама, організація, брифінг, середовище, питання. Якщо він не підказується закінченням, можливі помилки при визначенні цієї категорії. Труднощі стосуються передусім іменників з нульовою флексією, що можуть належати і до чоловічого, і до жіночого роду.

Іменники аерозоль, картель, нежить, псалтир, рояль, толь, тунель, тюль, шампунь — чоловічого роду, а бандероль, барель, ваніль, вуаль, емаль, каніфоль, консоль, мігрень, папороть, ретуш, розкіш, філігрань, фланель, шагрень — жіночого. Розрізняються родом омоніми туш (рідка або суха фарба), туш (музична п’єса, котра використовується як урочисте вітання під час вшанування, вручення нагород тощо) і туш (у грі в більярд ненавмисне торкання кулі, що вважається ударом). Перший з омонімів належить до жіночого роду, два інших — до чоловічого.

Деякі іменники мають однакову морфологічну структуру в українській і російській мовах, але розрізняються родовою характеристикою.

Окремі іменники мають варіантні родові форми. Найчастіше варіюються форми чоловічого та жіночого роду: абрикос і абрикоса, вольєр і вольєра, жираф і жирафа, зал і зала, кахель і кахля, клавіш і клавіша, лангуст і лангуста, мозоль і мозоля, мотузок і мотузка, пантофель і пантофля, реприз і реприза, спазм і спазма.

Як слова спільного (чоловічого й жіночого) роду вживаються іменники гандж (розм.), дрож, купіль, фальш, харч. Можлива варіантність форм чоловічого та середнього роду безлад і безладдя, свердел і свердло, а також жіночого і середнього роду покуть і покуття, зазначає мовознавець Галина Волкотруб.

Окремі родові варіанти іменників виявляють лише частковий збіг змісту. Семантичні розбіжності можуть супроводжуватися і функціональними. Так, іменник овоч у формі чоловічого роду використовується з одним значенням — “плід городніх (польових) рослин”, рідше “плід садових (лісових) дерев, кущів”. Реалізовуючи збірне значення (“м’які плоди будь-яких рослин”), слово виступає у формах чоловічого та жіночого роду. Запам’ятайте окремі іменники чоловічого роду з кінцевим приголосним основи та іменники жіночого роду із закінченням -а, які розрізняються значеннями, тобто до родових варіантів не належать. Це такі:

адрес (письмове вітання з нагоди визначної події) — адреса (місце проживання чи перебування);

вольт (одиниця виміру напруги електричного струму) — вольта (тканина);

гарнітур (комплект однохарактерних предметів — меблів, білизни тощо) — гарнітура (комплект шрифтів, однакових за малюнком, але різних за кеглем (розміром) і накресленням);

девіз (вислів, формулювання) — девіза (вексель, чек); жовтобрюх (змія) — жовтобрюха (пташка);

задум (план дій, намір; основна ідея твору) — задума (стан того, хто заглибився в думки, роздуми);

кар’єр (місце відкритого добування копалин; прискорений біг коня) — кар’єра (просування в якійсь діяльності);

меліс (сорт цукру-піску) — меліса (рослина);

округ (територіальна одиниця) — округа (навколишня місцевість);

пар (поле сівозміни) — пара (речовина в газоподібному стані).

Українська мова
(іменники чоловічого роду)

Російська мова
(іменники жіночого роду)

біль

боль

дриль

дрель

дріб

дробь

живопис

живопись

запис

запись

кір

корь

літопис

летопись

машинопис

машинопись

напис

надпись

опис

опись

перекис

перекись

пил

пыль

підпис

подпись

полин

полынь

поступ

поступь

пропис

пропись

розсип

россыпь

рукопис

рукопись

Сибір

Сибирь

висип

сыпь

степ

степь

степінь

степень

ступінь

ступень

НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

META - украинская поисковая система Украинский портАл Старт Украина

Tata-2004
Перекласти з державної мови. ...