Уроки державної мови Уроки державної мови Уроки державної мови
 
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

Тепер і зараз

Значення цих прислівників близькі, але не однакові. Отже, не в усіх контекстах можлива заміна одного одним.

Тепер виражає поняття “у наш час, останнім часом”. “Так же буде поле, як тепер, синіти” (Володимир Сосюра); “Не тепер, то в четвер” (приказка). Тепер також ставлять, коли якісь нові факти підтверджують, розвивають ті, про які розповідалося раніше, або протиставляються їм. “Перед світлофором машини зупинилися. Тепер можна переходити вулицю” (з газети).

Синонімами тепер у такому значенні (“після того, потім, далі”) виступають ужиті переносно слова нині, сьогодні. “Учора студент, сьогодні спеціаліст” (з журн.).

Українська класика й народне мовлення надають прислівникові зараз вузького значення: “цієї миті, секунди, хвилини”. Має він і відтінок “негайно”, “невідкладно”. “Зараз візьму сундук — і на вокзал” (Григорій Тютюнник).

Раніше це слово досить часто вживалося ще в розумінні “з першого погляду, відразу”. “А се ж хатина знайомої дівчини Мар’яни,— Павлусь зараз пізнав” (Леся Українка). Та в сучасній мові частотність такого його застосування невисока. Як і в значеннях “зразу після чого-небудь”; “поряд з чимось, близько когось”. “Зараз по новому році приїздить до мене в гостину Боровик з жінкою” (Михайло Коцюбинський).

Поширена стилістична помилка полягає в тому, що багато хто вживає прислівник зараз не з властивим йому значенням “цієї миті, в момент розмови”, а з переносним “нині, сьогодні”, цебто у тих контекстах, де доречне тепер. Наприклад, у реченні “Зараз батьки моєї дружини живуть у селі” слід було б поставити тепер, бо зазначається, що вони мешкають там узагалі, а не тільки в цей момент.

Те ж саме можна сказати і про використання прислівників нині, сьогодні. “Цей смольний дух п’янить мене і нині” (Максим Рильський), “Сьогодні економіка країни переживає не кращі часи” (з журн.) Саме нині, сьогодні, а не зараз.

А насамкінець побіжно про деякі невдалі вислови, які “піднесли” читачам і глядачам засоби масової інформації. Слід було казати і писати не благодійна акція, а доброчинна. Не благі наміри, а добрі. Не на вірному шляху, а на правильному. Вшановують не солдат і партизан, а солдатів і партизанів. Не завідувач відділом, а завідувач відділу. Не заключати угоду, а укладати. Не завтрішній, а завтрашній. Не м’якіший, а м’якший. Не підняв голову, а підвів. Не господарче питання, а господарське. Не робити вигляд, а удавати. Не торжества, а урочистості. Не пройшов фестиваль, а відбувся. Не здійснити злочин, а скоїти. Не настоювати, а наполягати (на чомусь). Ліки не приймають, а вживають. Гроші не поступають, а надходять. Не роковий вчинок, а фатальний. Не з готовністю, а охоче, залюбки.

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

 
НАЗАД | ЗМІСТ | ВПЕРЕД

© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua

Слушать музыку приятно на стерео системе, стоящей на мини-стенке для аудио перед диваном в гостиной.