Уроки державної мови Уроки державної мови Уроки державної мови
 
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

Зняти з посади — усунути від роботи

В одній з газет було написано: “Його звільнили від посади керуючого трестом”. Чи правильно це? Якщо дієслово звільняти вживається у значенні “позбавляти професійної діяльності”, то доречними будуть родовий відмінок і прийменник з: “Ви звільнені з посади інспектора” (Олександр Довженко), “За грубість з абонентом її слід було навіть звільнити з роботи” (Семен Журахович).

Коли мова йде про якийсь рід занять узагалі, то використовується родовий відмінок іменника з прийменником від: “Другого ж ранку Зейнаб сказала, що її звільнено від будь-якої роботи” (Зінаїда Тулуб). Синонімами слів звільняти (звільнити) в першому значенні виступають лексеми знімати (зняти), яким також властиві керування родовим відмінком і прийменник з: “Його знімуть з цієї посади” (Григорій Тютюнник), “Невдовзі Петренка зняли з роботи” (з газети). Для слів усувати (усунути), синонімічних до названих вище дієслів, характерне керування родовим відмінком іменника робота з прийменником від: “Їх дуже скоро за минулі гріхи усунули від роботи” (Ірина Вільде).

У виступах на медичні теми нерідко чуємо сентенцію, що “хворобу легше попередити, ніж вилікуватися від неї”. Але ж так сказати не можна. Дієслово попередити означає “заздалегідь повідомити когось про щось; передувати чомусь”. Зверніть увагу: когось, тобто людину, людей. А тут мовиться про хворобу. Коли йдеться про те, щоб не допустити чогось, відвернути щось небажане, маємо послуговуватися словом запобігати. До речі, попереджати сполучається зі знахідним відмінком іменника та прийменником про: “Якщо ми все попалимо, вони зрозуміють, що тебе попередили про трус” (Зінаїда Тулуб). А запобігати вимагає додатка в давальному відмінку: “Дивні ті люди, бідує, горює, гине з голоду, а нічого не радить собі, не запобігає лихові” (Михайло Коцюбинський).

Отже, “хворобі легше запобігти, ніж вилікуватися від неї”.

Часто дієслово збиткуватися вживають із додатком у родовому відмінку і прийменником з (збиткуватися з хлопця) замість додатка в орудному відмінку та прийменника над (збиткуватися над хлопцем). “Ще мало ти на світі пожив, щоб збиткуватися над господарями” (Михайло Стельмах).

Очевидно, неправильно застосовується це слово під впливом його синонімів — знущатися, глумитися, глузувати, які в літературній мові переважно виступають із додатком у родовому відмінку і прийменником з (знущатися, глумитися, глузувати — з кого?).

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

 
НАЗАД | ЗМІСТ | ВПЕРЕД

© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua