Уроки державної мови Уроки державної мови Уроки державної мови
 
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

Чи можна взяти себе в руки?

У нашому мовленні — усному й писемному — є багато похибок, пов’язаних з уживанням слова не в українському, а в російському значенні.

“Гринько взяв себе в руки і став говорити спокійно”,— пише газета. Але по-українському можна взяти в руки щось або когось, тільки не себе: “Ну,— гукнув Бертольд,— то байка! Я візьму співців тих в руки” (Леся Українка). Якщо ж треба передати російські вислови взять себя в руки, овладеть собой, то маємо вдатися до таких відповідників: опанувати себе, запанувати над собою (Словник за редакцією Агатангела Кримського).

Дієслово збутися в значенні “здійснитися” чимраз частіше використовують засоби масової інформації, знімаючи з ужитку давні українські слова здійснитися й справдитися. А тим часом збутися відповідає насамперед російським избавиться, освободиться, отделаться: “Біда здибає легко, та трудно її збутись” (прислів’я), “Так вони й липнуть до того, як мухи до меду! Ледве вже ми їх збулися” (Марко Вовчок).

Наша класична література й фольклор, відповідно до російських сбыться, осуществиться, послуговувалися словами здійснитися (“Ще недавно бачив у мріях, тепер здійснилось”,— Михайло Коцюбинський), справдитися (“Той сон твій справдиться”,— Тарас Шевченко).

“Ти був учора на новорічному вечорі?

— Та ні. Так заробився... запрацювався, що й незчувся, як день минув”.

Це розмова двох освічених людей, працівників однієї установи. Співрозмовник сам, очевидно, відчув комізм ситуації, яку створила калька: за-работать-ся — за-робити-ся (работать — робити). Справді, як зазначає довідник “Культура української мови”, дуже небезпечно калькувати, здавалося б, зовсім однакові слова близьких мов. Адже розмовні російські зарабатываться, заработаться означають “працювати дуже довго або багато; стомлюватися від роботи”. А українські зароблятися, заробитися мають іншу семантику. Зароблятися — зворотна форма дієслова заробляти, основне значення якого — “одержувати за роботу, придбавати роботою”. “Ми б працювали, заробляли, зібрались би на свою хату” (Степан Васильченко). Утворена від заробляти форма зароблятися використовується в пасивних конструкціях для передавання дії, що відбувається над предметом (об’єктом): “Час немов стер всі подробиці, залишивши тільки те... головне, що заробляється довгим трудом” (Олександр Довженко). Форма доконаного виду заробитися — розмовний синонім до забруднитися — уживається в активних конструкціях: “Заробивсь, як чорт” (Матвій Номис). Заробитися використовується і в пасивних конструкціях: “Семен казав... треба купити коненята... Може б, там заробилося який гріш хурманкою” (Михайло Коцюбинський).

Значення, що нас цікавить у російських зарабатываться, заработаться, відповідно передається українськими запрацьовуватися, запрацюватися: “Воно вже й додому час, запрацювалися ми сьогодні з Максимом” (Іван Цюпа).

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

 
НАЗАД | ЗМІСТ | ВПЕРЕД

© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua