Уроки державної мови Уроки державної мови Уроки державної мови
 
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

Не злісний, а затятий

“Ніякі вмовляння й попередження не допомогли, і він став злісним п’яницею”,— читаємо в репортерській замітці й міркуємо: чи ця людина, що пустилася берега, почала тільки без просипу пити, чи в неї водночас і зіпсувалася вдача — стала злісна, як то виходить за автором. Адже прикметник злісний є насамперед відповідником до російського злобный: “Під удари вітру злісні, що летить над морем нив, відчинив вікно я пісні, серце пісні відчинив” (Володимир Сосюра). Проте з подальшого читання тексту бачимо, що йдеться тут не про вдачу, а лише про те, що п’яниця став непоправний, не піддавався впливу. На такий випадок є в українській мові слово затятий: “Коли він такий затятий, то й я буду затятий” (Словник Бориса Грінченка). Тому репортер мав написати: “став затятим п’яницею”.

Однак прикметник злісний може відповідати і російському злостный, коли йдеться про рослини чи комах, наприклад, злісні шкідники: “Насіння для посіву треба цілком очистити від бур’янів, особливо злісних” (з газети). Зі сказаного випливає, що не можна користуватися словом злісний безоглядно, слід ставити його там, де воно буде слушне.

Іноді навіть у художніх творах трапляються помилки типу: “Не то справді хотів спати, не то тільки вдавав, що хоче”. Такого вислову в нашій мові нема — його механічно перенесено з російської, де цілком природно звучить фраза: “Не то, действительно, хотел спать, не то делал вид, что хочется”. Українським відповідником йому буде чи то — чи, наприклад: “Одна з таких чи то камер, чи то маленьких скель стирчала тільки за метр від берега” (Юрій Шовкопляс). Отже, й у фразі, наведеній на початку, годилося вжити це словосполучення.

Або таке речення: “Ні-ні та й піде на базар щось продавати”. Тут одразу відчувається буквалістичність і неприродність звороту ні-ні в контексті українського твору: його скальковано з російського вислову типу “Нет-нет да и соврет опять”.

Заперечення ні в українській мові може бути повторене лише для того, щоб передати особливо піднесений емоційний стан людини: “Ні, ні, не хочу цього! Не дам згоди на це!” А для російського “нет-нет да и...” є інші відповідники: гляди (“То не хотів їхати, а то, гляди, вже й у дорогу зібрався” (з живих уст), коли-не-коли (“Артем на заводі. Коли-не-коли провідає матір” (Андрій Головко). Повторення дієслова із запереченням може також відповідати наведеній російській сполуці: “Не йде, не йде та й прийде стовбичити цілий день” (з живих уст).

Тим-то у першій помилковій фразі треба було написати: “Коли-не-коли та й піде на базар щось продавати”, або “Гляди, й піде на базар...”

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

 
НАЗАД | ЗМІСТ | ВПЕРЕД

© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua