Рибалка їде на... рибалку

“Коли ми поїдемо на рибалку?” — запитує нормальний персонаж у сучасному оповіданні другого; пише й фейлетоніст не жартома, а цілком серйозно: “Потім дзвонить до іншого міністра, Левка Івановича, питає про полювання, рибалку, врешті каже про справу”. Виходить, що рибалки хочуть їхати на рибалку, а міністр любить не тільки полювання, а й рибалку. Дивні наміри, дивні й смаки! Адже слово рибалка означає: “людина, що рибалить (ловить рибу)”. А його захоплення — то рибальство, риболовля. З цього можна зробити висновок, що рибалки тільки тоді їздять на рибалку, коли автори, які пишуть про них, негаразд знають українську мову.

Нагода і пригода. Ці слова часто ставлять у фразах не там, де треба. “Словник має стати в нагоді вчителеві й школяреві, професорові й студентові, письменникові й перекладачеві” (треба в пригоді); “Мені ще не випало пригоди побувати в Ужгороді” (треба нагоди). Іменник нагода означає випадок (здебільшого сприятливий), а іменник пригода вказує на якусь подію, на якісь бувальці або виражає потребу, користь; від цього й вислів стати в пригоді.

Звільнення і визволення. Перше походить від дієслова звільняти (випускати на волю, позбавляти чогось обтяжливого, вилучати). Кажемо, приміром, звільняти (звільнення) з-під арешту (з-під варти; від податків, від роботи). А коли йдеться про відвоювання захопленої ворогом території, про допомогу у виході зі скрутного становища, вживаємо визволяти, визволення.

Адреса і адрес. Розрізняються значенням. Адрес — це письмове вітання особі, організації, переважно з нагоди ювілею. Адреса ж — місце проживання чи перебування особи, розташування установи; напис на конверті, бандеролі тощо.

Вислови на адресу і за адресою також мають різне значення. Перший вказує на напрямок дії (“Листи надсилайте на адресу...”), другий — на те, де вона відбувається (“Консультаційний пункт міститься за адресою...”).

Пожежник і пожежний. У словнику української мови читаємо: пожежник — працівник пожежної команди; пожежний — призначений для гасіння пожежі (пожежні бочки, пожежна вежа). А той, хто постраждав від пожежі,— погорілець. Відповідно слід і вживати ці слова.

Білет і квиток. Розрізняються і значенням, і словосполученістю. Тільки білет:

1. Картка з питаннями для тих, хто складає іспити або заліки. Екзаменаційний білет. Попався щасливий білет. 2. Цінні папери. Кредитний білет. Казначейський білет. Білет грошово-речової лотереї. Банківський білет.

Тільки квиток: 1. Документ, який засвідчує належність до організації. Партійний квиток.

2. Куплена картка, що дає право проїзду на транспорті, відвідання музею тощо. Трамвайний квиток. Проїзний квиток. Залізничний квиток.

Гривня і гривна. Грошова одиниця незалежної України зветься гривня, а гривна — це металева шийна прикраса у вигляді обруча. Гривня відміняється як вишня: дві гривні (а не гривни), п’ять гривень (а не гривен), двадцятьма шістьма гривнями (а не гривнами).

Дільниця і ділянка. Розрізняються значенням. Дільниця — це адміністративно-територіальна або виробнича одиниця. Виборча дільниця. Складальна дільниця. Ділянка — частина земельної площі; частина фронту; галузь, сфера діяльності. Ділянка землі. Ділянка фронту. Ділянка боротьби за науково-технічний прогрес.

Завдання і задача. Завдання — те, що визначено або заплановано для виконання; доручення. А задача — це питання, що його розв’язують шляхом обчислень за певною умовою (наприклад, у математиці). В усному мовлення, у пресі часто плутають ці слова. Пишуть: “Основна задача (замість завдання) сьогодні — успішно підготуватися до зими”.

Їжа і їда. Декому здається, що це слова-синоніми. Зовсім ні. Їжа — то харчі (калорійна їжа, рослинна їжа). А їда — споживання їжі (повільна їда; до (після) їди).

Блюдо і страва. Слово блюдо в нас означає “широка посудина”. А продукти, приготовані для вживання, звуться стравами. Тож потрібно казати: перші (другі, треті) страви, а не блюда.

Власне, тут зафіксовано лише деякі вади і труднощі сьогодніш-ньої мовної практики. Їх значно більше, і про це в газеті, як кажуть, далі буде.

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua