Уроки державної мови Уроки державної мови Уроки державної мови
 
НАЗАД ЗМІСТ ВПЕРЕД

Не виручка, а виторг

Дієслова підозрівати, підозрювати (запідозрювати) означають “припускати, що хтось учинив недобре”. Наприклад: “- Дорогий мій, я давно вже виріс з того віку, щоб мене в чомусь підозрівали” (Григорій Тютюнник), “Його, здається, підозрювали у зраді” (Юрій Смолич). Але в сучасному мовленні цим словам часто надають невластивого значення: “Він не підозрював того, що його “Світлана” (моточовен) уже розвила найвищу швидкість” (з газети). Тут нема кого чи чого підозрювати в чомусь, а тому треба вдаватися до інших українських висловів: гадки не мати (“Не журиться Катерина і гадки не має” — Тарас Шевченко), на думку не спадати (не приходити, не спливати, не навертатися) тощо. “Учителеві й на думку не спадало, що на таке здатні його учні” (з газети).

Не в “своєму амплуа” також іноді виступають іменник виручка та дієслово виручати. “Останніми днями в нього добра виручка. Серед мідяків і срібла виблискують три золоті п’ятірки” (Анатолій Шиян), “Від продажу овочів та фруктів фермер виручив чималі гроші” (з газети).

Слова виручати, виручити, виручання, виручка передають той самий зміст, що і їхні синоніми визволяти, визволити, врятувати, допомогти, визволення, порятунок, допомога, підмога, тобто — “виводити (вивести) когось із скрутного чи небезпечного становища (стану); ставати (стати) в пригоді; відвернути лихо, біду.” “Виручили його цього разу прудкі ноги. Втік” (Іван Цюпа), “Виручатимемо друга” (з розмови).

Коли ж ідеться про торговельні справи, кошти, що їх одержали від продажу чогось, то тут виручка і виручати не підходять, слід шукати інших слів, які є в нашій мові. Це передусім вторгувати, вторговані гроші, виторг: “... не так тим виторгом, мабуть, як тим, що всі його горнята отак малиново гудуть” (Ліна Костенко). Запитувати годиться “У вас який виторг?”, а не “У вас яка виручка?”

Дієслово опановувати теж не завжди застосовують доречно. Візьмімо такі речення: “Транспортники вже опанували додаткові тролейбусні маршрути” (з газети), “Опановують нові родовища” (з радіопередачі). У цих реченнях варто було б поставити слово освоювати, хоч мовиться, власне, про одне й те ж саме — “робити придатним для використання”. Вживаючись як синоніми, опановувати та освоювати в деяких випадках мають однакову лексичну сполучуваність. Тому можна сказати опанувати професію, справу, зброю, техніку й освоїти професію, справу... Але є тут і відмінності. Так, для опановувати типове поєднання з іменниками мова, наука, майстерність. А освоювати у сполуках з цими словами не трапляється. Та загалом дієслову освоювати властива ширша сполучуваність, ніж опановувати. Освоювати виробництво, випуск, потужності, кошти, землі, родовища й т. ін.

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”

 
НАЗАД | ЗМІСТ | ВПЕРЕД

© Редакція газети "Хрещатик" Тел./факс: (044) 235-3260. E-mail: info@kreschatic.kiev.ua

Внимание! Осуществляется расспродажа военной техники с хранения.